Цимбал Григорій

Працював на одній із шахт Донбасу. У 50-ті рр. ХХ ст. підпав під вплив групи істинно-православних християн (ІПХ). Разом з другом П. Сорокіним очолив молодіжну групу ІПХ у Краснодонському районі. Розгорнув бурхливу самвидавничу справу. Писав і роздавав краснодонцям літературу апокаліптично-есхатологічного й політичного змісту. Г. Цимбал агітував слухати передачі радіо «Бі-Бі-Сі» і «Голосу Америки», бо тільки там, за його словами, можна було почути правду про СРСР. Пророкував загибель Радянського Союзу.

Був заарештований і висланий у мордовські табори, де провів за свої релігійні переконання 15 років. У таборі познайомився з греко-католицьким митрополитом Львівським Йосифом Сліпим. Архієрей спеціально для вихідців із Донбасу заснував таємні богословські студії підпільної греко-католицької духовної семінарії. Г. Цимбал прослухав курси і став переконаним греко-католиком.

Після свого звільнення Григорій Цимбал працював шахтарем у Краснодарці Краснодонського району. Водночас він продовжив навчання, що проходило під наставництвом Степана Яворського у Вінниці. У вересні 1978 р. Цимбал був таємно рукопокладений у священицький сан єпископом УГКЦ Володимиром Стернюком. Отець Григорій майже щовечора служив відправи в обладнаній у своїй хаті капличці. Кожної відпустки священик їздив до Львова, Дрогобича, Борислава, Стебника, де підпільно відправляв богослужіння на квартирах греко-католиків.

На рубежі 80-90-х рр. ХХ ст. очолив громаду УГКЦ на Луганщині. З другої половини 90-х рр. до 2007 р. Григорій Цимбал продовжив своє служіння у Краснодарці.

• Форостюк О. Луганщина релігійна. — Луганськ: Світлиця, 2004.
• Цимбал Г. Третя московська спокуса. — Львів, 1997.

• Некролог. Священик Григорій Цимбал^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Григорій Цимбал (фото священика)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Спогади про Григорія Цимбала^{[недоступне посилання з липня 2019]}