Цицик Богдан Григорович
Богдан Григорович Цицик (псевдо.: «Вихор»; нар. 1934, село Солянуватка, нині Старосамбірський район, Львівська область — пом. 30 серпня 1952, містечко Добромиль, Старосамбірський район, Львівська область) — член підпілля ОУН, в юному віці добровільно приєднався до боротьби проти окупаційного режиму. Самостійно здійснив декілька вдалих замахів на впливових осіб НКВС та МДБ.
| Богдан Цицик | |
|---|---|
 Богдан Цицик | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
1934 с. Солянуватка, Добромильський повіт, Львівське воєводство, Польська республіка |
| Смерть |
30 серпня 1952 м. Добромиль, Старосамбірський район, Львівська область |
| Псевдо | «Вихор» |
| Військова служба | |
| Вид ЗС |
 УПА ОУНР |
Життєпис
Народився у 1934 році у селі Соляноватка Добромильського повіту, Львівського воєводства, Польської республіки. В родині було п'ятеро дітей — двоє хлопців і троє дівчаток.[1]
У 1939 року померла його мати і батько одружився вдруге. У червні 1941 року Богдан став свідком масових страт невинних людей підрозділами НКВС. Його батька у 1945 році заарештували органи НКВС. Після кількарічного поневіряння по вязницях він загинув у Вологодській тюрмі. Хлопець поклявся відімстити за батька.[1]
У 1949 році в центрі міста Добромиль Богдан Цицик біля будівлі МГБ застрелив начальника райвійськкомату майора Багайова. У 1950 році навпроти райвідділу МГБ застрелив заступника начальника Добромильського райвідділу МГБ майора Скородєлова.[1]
У 1951 році під час боєзіткнення з опергрупою МГБ через зраду загинули два його побратима. 30 серпня 1952 року при спробі розрахуватися зі зрадником боївка СБ ОУН в селі Городовичі Хирівського району Дрогобицької області потрапила в засідку. Загинув референт СБ райпроводу ОУН Павло Карабін (псевдо — «Помста»), Богдан Цицик — «Вихор» був поранений в живіт, захоплений у полон, доставлений в районну лікарню та прооперований.[1]
Коли до сина прийшла мати, він намагався заспокоїти її, але сказав, що буде вмирати, бо повстанці живими не здаються. Дочекавшись, що його залишили одного в палаті, Богдан зірвав з себе пов'язку і руками розірвав рану. Коли до палати прибігли охоронці, хлопець був уже мертвий.[1]
Вшанування
Стараннями директора Соляноватської загальної середньої школи І—ІІ ступенів Лужецького Григорія Теодозійовича, 26 жовтня 1993 року, школі присвоєно ім’я Богдана Цицика, а в приміщені школи була встановлена меморіальна таблиця юному герою УПА.[1]
Джерела
- Горбаль М. Довідник-пошуківець. Реєстр осіб, пов’язаних з визвольною боротьбою на теренах Дрогобиччини (1939—1950). — Торонто—Львів : Літопис УПА, 2005. — Т. 6. — С. 51, 828. — ISBN 966-96340-3-2.
- Малицький Я. Месник // Державність. — 1992 — № 3. — С. 14-15. — ISSN 0869—2440.