Цунтинський район
Цунтинський район — муніципальний район в Республіці Дагестан (Російська Федерація).
| Цунтинський район | |
|---|---|
| Цунтинский район | |
| Основні дані | |
| Суб'єкт Російської Федерації: | Дагестан |
| Утворений: | 1930 |
| Населення (2015): | ▲19 093 особи[1] |
| Площа: | 1327 км² |
| Густота населення: | 14,15 осіб/км² |
| Населені пункти, округи та поселення | |
| Адміністративний центр: | село Кідеро |
| Кількість сільських поселень: | 8 |
 | |
| Влада | |
Адміністративний центр — село Кідеро.
Географія
Площа території — 1327 км²[2]. Цунтинський район розташований в західній частині Дагестана й територіально в цілому відповідає історичній області розселення дідойців (цезів) — Дідоетії.
Це високогірна область в басейні річки Метлуда (права притока Андійського Койсу) та її приток Шаїтлі, Кідеро, Сабакунісхеві, Кітлярта та ін., що також називається Дідойською улоговиною.
З півночі Цунтинський район межує з Цумадинським районом Дагестану, також як і він розташованим в басейні Андійського Койсу. Із заходу і південного заходу межує з Грузією — непрохідними горами відокремлений від Тушетії, а від долини Алазані відділена Головним Кавказьким хребтом з Кодорським перевалом (2365 м). Зі сходу район відділений Богоським хребтом від басейну Аварського Койсу, а конкретніше від Бежтинської ділянки, яка формально входить до складу району і Тляратинського району Дагестану.
Історія
Район був утворений постановою Президії ВЦВК СРСР від 25 грудня 1930 року з семи сільських рад Цумадинського району з центром в с. Кідеро. В 1935 році райцентр був перенесений в с. Шаура.
20 травня 1944 року, у зв'язку з переселенням всього населення в Веденський район ЧІАССР після депортації чеченців та інгушів, постановою бюро Дагобкома ВКП (б) Цунтинському район як адміністративна одиниця був ліквідований, а його територія була передана в адміністративну ведення Цумадмнського району.
15 листопада 1955 року Указом Президії Верховної Ради РРФСР знову був утворений Цунтинському район з центром с. Бежта. В 1992 році райцентр був перенесений в с. Кідеро.
Населення
Населення — 18 771 чоловік.
- Національний склад
Мови — цезька і гінухська[3]. В Бежтинській ділянці — також бежтинська і гунзибська.[3]
Національний склад населення Цунтинськго району, включаючи Бежтинську ділянку, за даними Всеросійського перепису населення 2010 року[4]:
| Народ | Чисельність, чол. |
Частка від усього населення,% |
|---|---|---|
| Аварці | 18177 | 99,43% |
| * дідойці (цези) | 10389 | 56,83% |
| * Бежтинці | 5924 | 32,40% |
| * Гунзибці | 901 | 4,93% |
| Власне аварці | 527 | 2,88% |
| * Гінухці | 433 | 2,37% |
| * Андійци | 3 | 0,02% |
| Даргинці | 10 | 0,05% |
| Кумики | 8 | 0,04% |
| Росіяни | 5 | 0,03% |
| Інші | 14 | 0,07% |
| Не вказали | 68 | 0,37% |
| Усього | 18282 | 100,00% |
Культура
В аулі Шаїтлі щорічно в лютому відзначається народне свято «Ігбі» [5].
Транспорт
Протяжність автодоріг у районі становить 159,4 км. Усі наявні дороги — ґрунтового покриття. Більше половини доріг в зимових умовах практично закриваються.
Примітки
- Чисельність населення Російської Федерації по муніципальних утвореннях на 1 січня 2015
- Цунтінському район[недоступне посилання з травня 2019]
- Етнокарта Західного Дагестану . Андо-Цезька мова
- Перепис 2010 року. Дагстат. Том 3. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 18 березня 2015.
- Квід спускається з гір
