Чавун (посуд)
Чаву́н (чавунок, чавунець, заст. ле́мбик)[1][2][3][4] — велика судина, горщик з чавуну, пізніше також з алюмінієвого сплаву, округлої форми, для тушкування і варіння в печі. Особливістю чавуна є його форма, що повторює форму традиційного глиняного пічного горщика: звужений до низу, що розширюється до верхньої частини і знову звужується до горла. Така форма дозволяє ставити чавун у піч і виймати його з печі за допомогою особливого інструмента — рогачa, що являє собою розімкнуте металеве кільце на довгій дерев'яній ручці.
Об'єм різний — від 1,5 до 15 (півтора відра) літрів. Чавун невеликої місткості називається «чавунець». Незважаючи на гадану стародавність цього виду посуду, металеві чавуни з'явилися і набули широкого поширення лише в самому кінці XIX — початку XX століть. В цей же час в Російській імперії поширилися чавунні кухонні плити[5] промислового виробництва, в яких над топкою печі замість цегляного склепіння була металева панель зі знімними конфорками, в отвори яких вузьким дном також ставилися чавуни. У першій третині XX століття почали виробляти чавунці з емалевими покриттями. Чавуни, як правило, мали клеймо заводу-виробника, часто із зазначенням об'єму в літрах.
Примітки
- Чавун // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Чавунок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Чавунець // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Лембик // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Сущёвская дровяная плита Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine..
Посилання
- Чугун // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)