Рогач

Рога́ч[1], діал. ви́лка[2], вилки́[3] (біл. вілачнік, рос. ухват, рогач, пол. uchwyt do garnków) — предмет традиційного хатнього начиння, яким беруть і ставлять у піч або виймають з неї горщики, чавуни, каструлі.

Використовування рогача у руській печі

Опис

Складається з металевого півкільця з двома металевими закругленими кінцями, до якого кріпиться дерев'яний держак — рогачи́лно[4]. Рогачі на довгих рогачилнах використовувалися для приготування їжі в печах. Нижня частина горщика або чавуна є вузькою біля денця і дедалі розширюється догори — це уможливлює насаджувати його на рогач, міцно утримуючи кінцями. Зазвичай у господарстві було кілька рогачів різних розмірів — кожному горщикові відповідав «свій» рогач[5].

Рогач з коротким держаком досі уживається для приготування страв у горщиках у духовій шафі газової плити.

Рогач міг також слугувати імпровізованою зброєю. Існували навіть спеціальні бойові рогачі.

У культурі

Приказки

Загадки
  • Батрак Роман ухватив рогами одуван
  • Рогатий, та не віл, їсть, а не ситий, людям подає, а сам у куток іде
  • Сів пан на коня та поїхав до вогня

Галерея

Див. також

Примітки
  1. Рогач // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Вилка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 1. — С. 168.]
  3. Названия ухвата (рос.)
  4. Рогачилно // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Олена Щербань Глиняний горщик у культурі харчування українців (кінець ХІХ — перша половина ХХ століття)
  6. Рогач // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 503.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.