Чайчинці
Ча́йчинці — село в Україні, Борсуківської сільської громади Кременецького району Тернопільської області. Центр однойменної сільради. У зв'язку з переселенням мешканців хутір Долицька виведений з облікових даних. Розташоване на річці Саморийка, на півдні району. На відстані 0,5 км розташоване село Гнидава , а на відстані 1 км розташоване село Снігурівка.
| село Чайчинці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Кременецький район |
| Громада | Борсуківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61020010110080140 |
| Облікова картка | Чайчинці |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1583 |
| Населення | 594 |
| Територія | 2.640 км² |
| Густота населення | 225 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47414 |
| Телефонний код | +380 3549 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°51′20″ пн. ш. 25°52′25″ сх. д. |
| Водойми | р. Саморийка |
| Відстань до районного центру |
21 км |
| Найближча залізнична станція | Карначівка |
| Відстань до залізничної станції |
8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47414, с. Чайчинці |
| Карта | |
  Чайчинці | |
 Чайчинці | |
| Мапа | |
| |
Населення — 554 особи (2007 р.).
Поблизу села є ботанічна пам'ятка природи — Чайчинецька бучина; в урочищі «Могила» поховані козаки Б. Хмельницького.
Історія
Згадується село 21 липня 1460 року в книгах галицького суду [1].
Федько Вишневецький після смерті батька — Михайла Вишневецького — 1517 року отримав значну частину спадку — села Манів, Борсуківці, Старі Борсуківці, Нападківці, Гацьково, Чайчинці, Микитчино, Левково, дві Доманінки, Лопушно й Корчалівка[2].
Ще одна писемна згадка — 1583 р. як Почапинці.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Вербовецької волості Кременецького повіту Волинської губернії мешкало 550 осіб, налічувалось 54 двори, існували православна церква, постоялий будинок, водяний млин[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 789 осіб (387 чоловічої статі та 402 — жіночої), з яких 639 — православної віри[4].
Пам'ятки
Є церква Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього (збудована 1776 р., дерев'яна).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970 р.).
У 1740 в Чайчинцях Михайло Вишневецький вибудував літню резиденцію-палац, який нагадував центральну частину Вишнівецького замку. Палац частково згорів під час першої світової війни.
Соціальна сфера
Діють ЗОШ І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.
Джерела
- Г. Басюк, Ю. Ковальков. Чайчинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 583.
Примітки
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.267, №2970 (лат.)
- Собчук В. Д. Знать Південної Волині на схилі середніх віків. Історико-генеалогічне та історико-географічне дослідження: Дис… канд. іст. наук / В. Д. Собчук. — К., 2002.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-29)