Чардинін Петро Іванович

Петро́ Іва́нович Чарди́нін (справжнє прізвище Красавцев або Красавчиков) (*27 січня (8 лютого) 1872(18720208), Чердинь — †14 серпня 1934) кінорежисер, сценарист, оператор та актор епохи німого кіно, піонер української, російської і латвійської кінематографії.

Чардинін Петро Іванович
Чардинін Петро Іванович
Чардинін Петро Іванович
Ім'я при народженні Красавцев (Красавчиков) Петро Іванович
Народився 27 січня (8 лютого) 1872(1872-02-08)
Чердинь
Помер 14 серпня 1934(1934-08-14) (62 роки)
Одеса
  • рак печінки
  • Поховання Друге християнське кладовище Одеси
    Національність росіянин
    Громадянство радянське
    Діяльність кінорежисер, актор, сценарист, оператор-постановник
    Роки діяльності 19081928
    IMDb ID 0152826
    Нагороди та премії

     Чардинін Петро Іванович у Вікісховищі

    Короткі біографічні відомості

    Народився у м. Чердинь (тепер Пермська область) у сім'ї селян. Закінчив музично-драматичну школу Московського філармонічного товариства.

    Спочатку виступав у антрепризах на сцені провінційних театрів у Іваново-Вознесенську, Орєхово-Зуєві, а також Введенського народного дому у Москві. Там же у 1908 році його запрошено О. О. Ханжонковим на роботу до підприємства-кінофабрики «А. Ханжонков и К». У 19071910 роках гастролював з «кіномовлячими» картинами. З осені 1917 року працював на кіностудії Д. Харитонова. До виїзду за кордон весною 1920 р. зняв близько 100 ігрових фільмів. У період з 1920 по 1922 рр. жив за кордоном, працював на кіностудіях Італії, Франції, Німеччини, а у травні 1921 р. прийняв запрошення латвійськової національної кіностудії. Наприкінці 1922 року був запрошений до СРСР кінокомпанією "Єлін, Задорожній і К °". Навесні Чардинін приїхав до Криму, але фірма до цього часу вже згорнула свою кіновиробничу діяльність, і режисер був запрошений ВУФКУ на Одеську кінофабрику. З 1923 р. працював в Україні на 1-й Одеській держкінофабриці ВУФКУ. У той час в Одесі П. Чардинін проживав в "Лондонському готелі"

    Помер у Одесі.

    Фільмографія

    Режисерські роботи

    • 1909 «Боярин Орша»
    • 1909 «Вадим»
    • 1909 «Мертві душі»
    • 1909 — «Чародійка» (разом з В. Гончаровим)
    • 1910 — «Ідіот»
    • 1910 — «Пікова дама»
    • 1911 — «Боярська дочка»
    • 1911 — «Василина Мелентіївна та цар Іван Васильович Грозний»
    • 1911 — «Крейцерова соната»
    • 1911 — «На жвавому місці»
    • 1911 — «Останній теперішній деньочок»
    • 1911 — «Світить, та не гріє»
    • 1912 — «Баришня-селянка»
    • 1912 — «Робоча слобідка»
    • 1912 — «Снохач» (вірогідно)
    • 1913 — «Брати»
    • 1913 — «Воцаріння будинку Романових (1613)» (разом з В. Гончаровим)
    • 1913 — «Будиночок в Коломні»
    • 1913 — «Дядькова квартира»
    • 1913 — «За дверима вітальні» (разом з І. Лазарєвим)
    • 1913 — «Обрив»
    • 1914 — «Жінка завтрашнього дня (1-ша серія)»
    • 1914 — «Бешкетник»
    • 1914 — «Чи пам'ятаєш ти?»
    • 1914 — «Хризантеми»
    • 1914 «Мазепа»
    • 1915 — «Венеціанська панчоха»
    • 1915 — «Драконівський контракт»
    • 1915 — «Жінка завтрашнього дня (2-га серія)»
    • 1915 — «Кохання статського радника»
    • 1915 — «Наташа Ростова»
    • 1915 — «Петербурзькі трущоби»
    • 1915 — «Потоп»
    • 1915 — «Тіні гріха»
    • 1916 — «Міражі»
    • 1917 — «Блукаючі вогні»
    • 1917 — «Забудь про камін, в ньому згасли вогні»
    • 1918 — «Червона зоря»
    • 1918 — «Мовчи, сум, мовчи»
    • 1919 — «Азра»
    • 1919 — «Похорони Віри Холодної» (документальний)
    • 1919 — «Таємниця липневої ночі»
    • 1919 — «Чорна хризантема»
    • 1920 — «Червоний Кас'ян»
    • 1920 — «На світанку»
    • 1921 — «Дубровський, отаман розбійників» (Німеччина)
    • 1921 — «Людина-звір» (Німеччина)
    • 1923 «Магнітна аномалія»
    • 1923 — «Не впійманий — не злодій»
    • 1923 — «Хазяїн чорних скель»
    • 1924 «Оповідання про сімох повішених»
    • 1925 — «Генерал з того світу» (короткометражний, в кіножурналі «Маховик» № 2)
    • 1925 — «Винахідник» (короткометражний, в кіножурналі «Маховик» № 3)
    • 1925 — «Сіль» (короткометражний, в кіножурналі «Маховик» № 3)
    • 1925 «Укразія» (інша назва «7+2»)
    • 1926 «Тарас Трясило»
    • 1926 «Тарас Шевченко»
    • 1927 «Примха Катерини ІІ»
    • 1927 — «Черевички» (середньометражний, за М. Гоголем)
    • 1928 — «За монастирською брамою»
    • 1930 — «Червонці» (середньометражний, разом з М. Шором)
    • 1932 — «Подія в степу»

    Сценарист

    • 1909 «Боярин Орша»
    • 1909 «Вадим»
    • 1909 «Мертві душі»
    • 1909 — «Чародійка» (разом з В. Гончаровим)
    • 1910 — «Пікова дама»
    • 1911 — «Боярська дочка»
    • 1911 — «Василина Мелентіївна та цар Іван Васильович Грозний»
    • 1911 — «Крейцерова соната»
    • 1911 — «На жвавому місці»
    • 1911 — «Останній теперішній деньочок»
    • 1911 — «Світить, та не гріє»
    • 1912 — «Робоча слобідка»
    • 1912 — «Снохач» (вірогідно)
    • 1913 — «Воцаріння будинку Романових (1613)» (разом з В.Гончаровим)
    • 1913 — «Дядькова квартира»
    • 1914 — «Чи пам'ятаєш ти?»
    • 1917 — «Забудь про камін, в ньому згасли вогні»
    • 1918 — «Мовчи, сум… мовчи…»
    • 1920 — «Червоний Кас'ян»
    • 1920 — «На світанку»
    • 1932 — «Подія в степу»

    Оператор

    • 1917 — «Забудь про камін, в ньому згасли вогні»
    • 1918 — «Червона зоря»
    • 1919 — «Азра»
    • 1919 — «Таємниця липневої ночі»
    • 1919 — «Чорна хризантема»

    Актор

    • 1908 — «Російське весілля XVI сторіччя»
    • 1909 «Боярин Орша»
    • 1909 «Вадим»
    • 1909 «Драма в Москві»
    • 1909 «Мертві душі»
    • 1909 «Пісня про купця Калашникова»
    • 1909 — «Чародійка»
    • 1910 «Вибір царської нареченої»
    • 1911 «Василина Мелентіївна та цар Іван Васильович Грозний»
    • 1911 — «Євгеній Онєгін»
    • 1911 — «Крейцерова соната»
    • 1912 — «Селянська доля»
    • 1913 — «Воцаріння будинку Романових (1613)»
    • 1913 «Волга і Сибір»
    • 1914 «Чи пам'ятаєш ти?»
    • 1918 «Мовчи, сум... мовчи...»
    • 1921 «Дубровський, отаман розбійників»
    • 1923 — «Хазяїн чорних скель»

    Персонаж

    • 2005 — «Російське кіно.20 сторіччя: На початку був Чардинін» (документальний)

    Див. також

    Література

    Джерела

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.