Чарльз Мак-Артур

Чарльз Мак-Артур (англ. Charles MacArthur, 5 листопада 1895, Скрентон, Пенсільванія, США — 21 квітня 1956, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США) — американський драматург та сценарист.

Чарльз Мак-Артур
Charles MacArthur
Ім'я при народженні Чарльз Гордон Мак-Артур
Народився 5 листопада 1895(1895-11-05)[1][2][…]
Скрентон, Пенсільванія
Помер 21 квітня 1956(1956-04-21)[1][2][…] (60 років)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[1]
·хвороба
Громадянство  США
Діяльність сценарист, драматург, письменник, кінопродюсер, театральний режисер, кінорежисер
Знання мов англійська
Батько Вільям Тельфер Мак-Артур
Мати Джорджиана Вельстед Мак-Артур
Родичі James MacArthurd
Брати, сестри John D. MacArthurd
У шлюбі з Керол Фрінк (1920—1922)
Гелен Гейс (1928—1956)
Діти Мері Мак-Артур
Нагороди Премія «Оскар» за найкраще літературне першоджерело (1936)
IMDb ID 0531269

Біографія

Чарльз Гордон Мак-Артур, шостий серед семи дітей баптистського священика Вільяма Тельфера Мак-Артура і його дружина Джорджиани Вельстед Мак-Артур, народився 5 листопада 1895 року в Скрентоні, штат Пенсильванія. Його дитинство пройшло в поїздках, тому що МакАртура-старшого часто переводили з місця на місце.

Незважаючи на опір батька, який сподівався, що син теж стане священиком, юний Чарльз, ледь закінчивши школу, залишив рідну домівку і відправився на Середніій Захід, де знайшов роботу репортером в газеті «The Oak Leaves», однієї з чиказьких газет, що належала двом його старшим братам. У 19 років, повний рішучості стати професійним журналістом, МакАртур поступив на службу в Бюро міських новин Чикаго. Коли вибухнула Перша світова війна, Чарльз вступив в армію і в складі 149-го артилерійського полку воював у Франції. У 1919-му він написав свою єдину книгу, «A Bug's Eye View of the War», про пригоди їхнього полку під час найжорстокіших і кровопролитних боїв в історії війни. Отримавши осколкове поранення, Чарльз повернувся в Чикаго до початку «сухого закону» і володіючи винахідливим і дотепним стилем, зарекомендував себе як один з найбільш відомих і популярних журналістів в місті. Його популярність росла, і МакАртур, нарешті, перебрався в Нью-Йорк в пошуках нових можливостей.

Такою можливістю став для нього Бродвей. Перший бродвейський успіх очікував молодого автора в 1926 році, з п'єсою «Лулу Белль», яку в 1948 році перетворили на відмінний фільм. В 1930 році на екрани вийшов перший досвід Мак-Артура як голлівудського сценариста, музичний фільм «Король джазу». За свою більш ніж піввікову кар'єру він створив сценарії для п'яти десятків кінокартин, чотири рази виступав як режисер і продюсер і двічі промайнув у своїх фільмах як актор. У 1936 році МакАртур став володарем премії «Оскар» за найкраще літературне першоджерело до драми «Негідник», і ще двічі, в 1934 і 1940 роках, претендував на премію кіноакадемії.

Перший шлюб Чарльза тривав менше двох років, і в 1922 році він вже розлучився. Вдруге його обраницею стала актриса Гелен Гейс. Вони одружилися в серпні 1928 року і залишалися разом до кінця його днів. Єдина дочка МакАртура, Мері, несподівано померла в 1949 році, у віці 19 років від поліомієліту. Чарльз МакАртур помер 21 квітня 1956 року в віці 60 років, в Нью-Йорку.

Фільмографія

Сценарист
  • 1988: Перемикаючи канали / Switching Channels
  • 1982: Останній спеціальний / Spéciale dernière
  • 1974: Перша шпальта / The Front Page
  • 1970: Перша шпальта / The Front Page
  • 1967: Останній спеціальний / Spéciale dernière
  • 1963: Репортер / Reporter
  • 1962: Джамбо Біллі Роуза / Billy Rose's Jumbo
  • 1955-56: / Ford Star Jubilee
  • 1952-54: Бродвейський телевізійний театр / Broadway Television Theatre
  • 1950: Ідеальні незнайомці / Perfect Strangers
  • 1949-50: Перша шпальта / The Front Page
  • 1948-51: Година театру Форда / The Ford Theatre Hour
  • 1948: Перша шпальта / The Front Page
  • 1948: Лулу Белль / Lulu Belle
  • 1947: Сенатор був нестриманий / The Senator Was Indiscreet
  • 1945: Перша шпальта / The Front Page
  • 1941: Божевільний доктор / The Mad Doctor
  • 1940: Його дівчина П'ятниця / His Girl Friday
  • 1940: Я беру цю жінку / I Take This Woman
  • 1939: Ганга Дін / Gunga Din
  • 1939: Буремний перевал / Wuthering Heights
  • 1938: Янголи з брудними обличчями / Angels with Dirty Faces
  • 1937: Король гравців / King of Gamblers
  • 1936: Замочити багатих / Soak the Rich
  • 1935: Одного разу на блакитному місяці / Once in a Blue Moon
  • 1935: Варварське узбережжя / Barbary Coast
  • 1935: Весняний тонік / Spring Tonic
  • 1935: Негідник / The Scoundrel
  • 1934: Злочин без пристрасті / Crime Without Passion
  • 1934: Президент зникає / The President Vanishes
  • 1934: Вищий світ / Upperworld
  • 1934: [[[Розривна течія (фільм)|Розривна течія]] / Riptide
  • 1934: Двадцяте століття / Twentieth Century
  • 1933: Топаз / Topaze
  • 1932: Распутін та імператриця / Rasputin and the Empress
  • 1932: Потвори / Freaks
  • 1931: Любов у кожному порту / En cada puerto un amor
  • 1931: Вбивчий загін / Homicide Squad
  • 1931: Нові пригоди багатого-швидкого Воллінгфорда / New Adventures of Get Rich Quick Wallingford
  • 1931: Гріх Мадлон Клоде / The Sin of Madelon Claudet
  • 1931: Легкі мільйони / Quick Millions
  • 1931: Перша шпальта / The Front Page
  • 1931: Порочний сад / The Unholy Garden
  • 1931: Чортові пірнальники / Hell Divers
  • 1930: Дівчина, яка говорить «ні» / The Girl Said No
  • 1930: Шлях моряка / Way for a Sailor
  • 1930: Біллі Кід / Billy the Kid
  • 1930: Король джазу / King of Jazz
  • 1930: Плата / Paid
  • 1930: Вулиця удачі / Street of Chance

Режисер і продюсер
  • 1936: Замочити багатих / Soak the Rich
  • 1935: Одного разу на блакитному місяці / Once in a Blue Moon
  • 1935: Негідник / The Scoundrel
  • 1934: Злочин без пристрасті / Crime Without Passion

Актор
  • 1935: Негідник / The Scoundrel
  • 1934: Злочин без пристрасті / Crime Without Passion

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #131935585 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.