Часник заячий

Часник заячий, скорода[1], цибуля гранчаста[2] (Allium angulosum) — вид трав'янистих рослин родини Амарилісові (Amaryllidaceae), поширений у Центральній і Східній Європі та Західній Азії.

Часник заячий
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Амарилісові (Amaryllidaceae)
Підродина: Цибулеві (Allioideae)
Рід: Цибуля (Allium)
Вид:
Часник заячий (A. angulosum)
Біноміальна назва
Allium angulosum

Опис

Багаторічна трав'яниста цибулинна рослина 25—70 см заввишки. Цибулини невеликі, конічно-циліндричні або майже циліндричні, обгорнені переривчастими сіруватими більш-менш суцільними оболонками, сидять по 1—3 на розгалуженому кореневищі. Стебло пряме, гранчасте, вкрите листям тільки при основі. Листки (3—6) зелені, прямостоячі, вузько лінійні, плоскі, тупі, з кілем, коротші від стебла, 0,5—4(6) мм завширшки. Покривало перетинчасте, білувате, 2—3-роздільне, з яйцеподібними, коротко-загостреними частками, коротше за суцвіття. Суцвіття пів кулясте або пучкувато-півкулясте, багатоквіткове. Квітконіжки гранчасті, у 2—3,5 рази довші за оцвітину. Оцвітина лілово-рожева, 4—6 мм завдовжки, з довгастими або довгасто-еліптичними гострими листочками. Тичинки коротші оцвітини, їх нитки суцільні шилоподібні, при основі трохи розширені і спаяні між собою і оцвітиною. Плід: яйцеподібна, трилопатева, заокругленими лопатями, коробочка, коротша за оцвітину. Насіння чорне, злегка зморшкувате, з округлою спинкою, без жолобка[2][3].

Поширення

Європа: Білорусь, Україна, Росія, Австрія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Польща, Словаччина, Швейцарія, Болгарія, колишня Югославія, Італія, Румунія, Франція; Азія: Західний Сибір, Киргизстан[4][5].

В Україні — по всій території, крім крайнього півдня Степу і Криму; у Карпатах — тільки в передгір'ях[2].

Екологія

Цибулинний пучкокореневий геофіт. Як мезофіт і мезотроф, віддає перевагу свіжим піщаним, відносно небагатим лучним ґрунтам. Переважно лучна рослина (пратант), але може зростати на щебенистих ґрунтах і входити до складу петрофітних трав'янистих угруповань. Геліофіт. Утворює зазвичай локальні, відносно нечисленні мозаїчно-лінійні ценопопуляції. Ентомофіл. Цвіте у червні — серпні[6][7][8].

В Україні зростає переважно на заплавних луках по берегах річок, трапляється також на низинних вогких луках поза долинами річок, але недалеко від них[2][9].

В умовах Запорізької області зростає в прибережній смузі Дніпра на заплавних луках, а також на свіжих щебенистих ґрунтах і продуктах вивітрювання гранітів (о. Хортиця), входячи до складу мезофітних трав'янистих рослинних угруповань, у тому числі похідних[10].

Охоронний статус

Входить до переліків регіонально рідкісних видів рослин, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Закарпатської й Запорізької областей[11][12].

У Запорізької області охороняється в Національному заповіднику «Хортиця», на території якого (о. Хортиця, околиці скелі Совутина) виявлено дві локальні ценопопуляції виду (північна, площею біля 700 м2; південна, площею біля 500 м2) [13][14].

Практичне значення

Культивується як декоративна, а також як трава для кухні.

Ефірні олії, що містяться в усіх видах дикої цибулі, надають рослині своєрідного різкого й гострого запаху. Цибулина має цукор, клітковину, солі кальцію і фосфору, органічні кислоти, ферменти, азотисті речовини, флавоніди, сапоніни, глікозиди. Комплекс вітамінів, що містяться в цибулі, складається з вітаміну C, B1, B2, провітаміну A. В Україні цибулини широко використовували в їжу як приправу до салатів, різноманітних борошняних та м'ясних страв.[15] Проте є деякі повідомлення про токсичність у великих кількостях.

Галерея

Центральна Європа

  • Цибулина
  • Суцвіття
  • Плоди
  • На заплавній луці
  • У ботанічному саду

Запорізька область. Острів Хортиця

Примітки
  1. Allium angulosum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 400. (рос.)(укр.)
  3. Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР. — Т. 3 / Ред.  : М. І. Котов, А. І. Барбарич. — 428 с. (с. 125—127)
  4. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 20.03.2018. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 20.03.2018. (англ.)
  6. Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. Судинні рослини : монографія. — Дніпропетровськ : Ліра, 2012 — Видання друге. — 296 с. (с. 192—193). — ISBN 966-551-166-1
  7. Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка.  — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224 с. (с. 84—85). — ISBN 966-375-018-9
  8. Шелегеда В. І., Шелегеда О. Р. Рідкісні і зникаючі рослини Запорізької області : атлас-довідник.  — Запоріжжя : Тандем Арт Студія, 2008. — 96 с. (с. 83). — ISBN 978-966-1682-04-6
  9. Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР. — Т. 3 / Ред.  : М. І. Котов, А. І. Барбарич. — 428 с. (с. 125—127)
  10. Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка. — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224 с. (с. 84). — ISBN 966-375-018-9
  11. Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  12. Коломійчук В. П. Сучасний список регіонально рідкісних судинних рослин Запорізької області // Промышленная ботаника. — 2011.  — Вып. 11. — С. 105—111
  13. Корещук К. Е., Петроченко В. И. Флора высших растений острова Хортица // Природа острова Хортица: Труды Национального заповедника «Хортица». — Запорожье : Днепровский металург, 1993. — Вып. 1. — С. 4—60
  14. Охрименко С. Г., Шелегеда О. Р. Флора вищих судинних рослин острова Хортиця // Природа острова Хортиця : колективна монографія / [за ред. С. Г. Охрименко]. — Запоріжжя : Дніпровський металург, 2016.  — Вип. 2. — С. 5—91
  15. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.33

Література
  • Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР. — Т. 3 / Ред.  : М. І. Котов, А. І. Барбарич. — 428 с. (с. 125—127)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.