Чемерин

Чеме́рин — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 435 осіб.

село Чемерин
Країна  Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Луцький район
Рада Жорнищенська сільська рада
Основні дані
Засноване 1577
Населення 435
Площа 0,659 км²
Густота населення 660,09 осіб/км²
Поштовий індекс 45264
Телефонний код +380 3365
Географічні дані
Географічні координати 50°42′09″ пн. ш. 25°46′24″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 206 м
Водойми річка Осинище
Місцева влада
Адреса ради 45264, Волинська обл., Ківерцівський р-н, с.Жорнище, вул.Центральна,3
Карта
Чемерин
Чемерин
Мапа

Географія

Через село тече річка Осинище, ліва притока Путилівки.

Історія

Вперше згадане в Іпатіївському літописі під 1149 р. Літописний Чемерин, як показали археологічні дослідження 1988–1990 рр., займав обидва береги р. Оличі (сьогодні – Осенище) протяжністю понад 5 км до місця її злиття з р. Миловицею (сьогодні – Путилівка). На передмісті Чемерина існу­вало поселення Олика. Місто мало, ймовірно, типову планувальну структуру з дитинцем-градом у центрі, оточеним ремісничо-торговельним посадом, що охоплював окольний город (укріплений первісний посад), а також кілька посадсь­ких районів. Ці укріплення на денній поверхні тепер навіть не помітні.

Місцезнаходження дитинця, де була резиденція княжого посадника, встановити поки що не вдалося. Можливо, замок розташовувався на підвищенні у сучасному ур. Старий курник на західній околиці с. Чемерина або ж займав ту територію, на якій у XVI ст. був збудований замок Радзівілів. Сучасні Чемерин та Олика вже тоді становили єдиний поселенський організм. Загальна площа міста X–XIV ст. разом із забудовою на заплаві сягала більше ніж 40 га[1].

У 1906 році село Покощівської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 38 верст, від волості 2. Дворів 48, мешканців 334[2].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 457 осіб, з яких 211 чоловіків та 246 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 427 осіб.[4]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 98,85 %
російська 0,69 %
білоруська 0,46 %

Примітки
  1. Терський, Святослав (2014). Археологія доби Галицько-Волинської держави (українська). Київ: Видавництво "Стародавній світ". с. 85–86. ISBN 978-966-2608-25-0.
  2. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.