Покощівська (Олицька) волость

Покощівська (Олицька) волость адміністративно-територіальна одиниця Дубенського повіту Волинської губернії з центром у селі Покощів. На межі ХІХ-ХХ ст. волосний центр було перенесено у містечко Олика і волость було перейменовано на Олицьку без змін меж.

Покощівська волость
Центр Покощів (до межі ХІХ-ХХ ст.), Олика
Площа 19 081 (1886)
Населення 9592 осіб (1886)
Густота 46 осіб / км²
Наступники Ґміна Олика

Станом на 1886 рік складалася з 22 поселень, 7 сільських громад. Населення — 9692 особи (4738 чоловічої статі та 4854 — жіночої), 553 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, десятин
Сільських громад 95206642
Приватної власності 84833784
Казенної власності 570
Іншої власності 508352
Загалом 1908110778

Основні поселення волості:

  • Покощів — колишнє власницьке село при річці Вербівка за 46 верст від повітового міста, 565 осіб, 41 двір; волосне правління, православна церква, постоялий будинок. За 4 версти - залізнична станція Олика. За 19 верст - цегельний завод.
  • Дерно — колишнє власницьке село при річці Вербівка, 470 осіб, 33 двори, православна церква, постоялий будинок.
  • Дідичі — колишнє власницьке село, 600 осіб, 51 двір, православна церква, постоялий будинок.
  • Дубище — колишнє державне село, 75 осіб, 13 дворів, винокурний завод.
  • Жорнище (Силібер) — колишнє власницьке село при річці Осилище, 440 осіб, 47 дворів, православна церква, постоялий будинок.
  • Метельне — колишнє власницьке село при річці Путилівка, 300 осіб, 46 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, вітряк, винокурний завод.
  • Олика — колишнє власницьке містечко, 1124 особи, 135 дворів, 2 православних церкви, костел, католицька каплиця, 6 єврейських молитовних будинків, ярмарок.
  • Ромашківщизна  — колишнє державне село при річці Путилівка, 80 осіб, 15 дворів, православна церква.
  • Турчин — колишнє державне та власницьке село, 65 осіб, 9 дворів, водяний млин, пивоварний завод.
  • Хорлупи — колишнє власницьке село при річці Колонелька, 450 осіб, 49 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.

Під владою Польщі

Гміна Олика
1921-1939
Воєводство Волинське
Повіт Дубенський, Луцький
Адмінцентр гміни Олика
Тип гміни Сільська
Громади 29

18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. Волость продовжувала існувати як ґміна Олика Луцького повіту Волинського воєводства в тих же межах, що й за Російської імперії та Української держави.

1 січня 1925 р. ґміну Олика вилучено з Дубенського повіту та приєднано до Луцького [2].

Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 29 громад[3]:

  1. Башлики село: Башлики;
  2. Хорлупи село: Хорлупи та хутір: Хорлупи;
  3. Хром'яків село: Хром'яків;
  4. Чемерин село: Чемерин;
  5. Дерно село: Дерно та залізнична станція: Олика;
  6. Дідичі село: Дідичі;
  7. Дубище село: Дубище;
  8. Ягелонів селище: Ягелонів;
  9. Юридика колонія: Юридика;
  10. Кадище колонії: Кадище й Засцянкі, залізнична станція: Цумань та гаївка: Лисичин;
  11. Личани село: Личани;
  12. Литва село: Литва;
  13. Метельне село: Метельне та хутори: Метельне і Фердинандів;
  14. Мощаниця село: Мощаниця, колонія: Гребельки та лісничівка: Гребельки;
  15. Носовичі село: Носовичі, хутір: Носовичі та фільварок: Носовичі;
  16. Одеради село: Одеради;
  17. Пальче село: Пальче;
  18. Пальче колонія: Пальче;
  19. Перетоки колонія: Перетоки та лісничівка: Попики;
  20. П'ястів селище: П'ястів;
  21. Покащів село: Покащів та фільварок: Покащів;
  22. Понятове колонія: Понятове;
  23. Ромашківка село: Ромашківка та фільварок: Мочульці;
  24. Селібери село: Селібери;
  25. Смяловиця колонія: Смяловиця;
  26. Станіславівка село: Станіславівка та колонія: Копитів;
  27. Ставок село: Ставок;
  28. Турчин село: Турчин та фільварок: Турчин;
  29. Жорнище село: Жорнище та колонії: Калинівка і Одеради Пільні.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Олицького району.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.