Чемпіонат світу зі снукеру серед любителів

Чоловічий чемпіонат світу серед аматорів має менш багату історію, ніж аналогічний професійний турнір, хоча різні національні першості в цій категорії проводилися ще на початку XX століття. Перший аматорський чемпіонат пройшов в 1963 році в Калькутті (Індія), засновником і організатором турніру була Міжнародна Асоціація Англійського Більярда і Снукеру. У чемпіонаті, який грався у форматі групового турніру, взяли участь лише п'ять гравців, а переможцем став валлієць Гаррі Оуен - він виграв всі свої чотири матчі в групі. Наступний турнір був проведений через три роки вже в Карачі (Пакистан), і Оуен успішно захистив свій титул. У 1968 році формат чемпіонату трохи змінився - тепер гравці були розділені на дві групи (по 5 у кожній), а двоє найкращих виходили в півфінал. Таким чином, в турнір частково була введена система нокаут-раунду. У наступні роки число учасників змагання збільшувалася, і в 1972-м гравців стало достатньо для того, щоб утворити вже чотири групи, з яких по два найкращих проходили в наступний груповий раунд. Потім починався плей-офф.

З 1968 по 1984 роки чемпіонат світу проходив раз на два роки, з перервами на аналогічний турнір з англійського більярду, а в 1974 році чемпіонат став проводитися під егідою нової організації IBSF, яка зараз контролює весь аматорський снукер. З 1984-го турнір став щорічним, а кількість учасників продовжувало зростати. Через деякий час був введений новий формат, який залишився незмінним на довгий час - вісім груп по 11 гравців, з яких по чотири найкращих виходили в стадію плей-офф - 1 / 32 фіналу. Також з 1974 року турнір поміняв офіційну назву (World Amateur Snooker Championship) на IBSF World Championship. У 2001 і 2005 чемпіонат не проводився - у першому випадку через війну в Афганістані, у другому через землетрус в місці проведення турніру - Пакистані. Проте в 2005 році був організований аналогічний за своїм значенням IBSF World Grand Prix, що став на рік заміною чемпіонату світу.

У 2009-му формат першості помінявся вперше за довгий час - зокрема, фінал грався до 10 перемог замість 11, а кількість груп збільшилася до 16 (по 6 гравців у кожній). Чемпіоном світу став англієць Ельфі Берден, який обіграв бразильця Ігора Фігейредо з рахунком 10:8 [1]. Цікаво, що Берден став першим представником Англії з 1998 року, що перемогли на турнірі.

Саме з аматорського чемпіонату світу часто починали свою кар'єру майбутні відомі професіонали - наприклад, Джиммі Вайт, Кен Доерті, Стівен Магвайр. Майже всі з переможців цього турніру згодом отримували статус професіонала.

З 1987 року проходить і чемпіонат світу серед гравців віком до 21 року, а з 2004 - серед ветеранів (старше 40 років). Обидва ці змагання включені в загальну програму турніру, хоча молодіжний чемпіонат проводиться зазвичай на кілька місяців раніше, ніж інша частина турніру.

У 2003-му IBSF оголосила про старт жіночого чемпіонату, який за значущістю і статусу прирівнювався до чоловічого турніру. Таким чином, з 2003 року проводиться два однакових за своїм статусом чемпіонату IBSF (проходять паралельно).

У 2007 році також з'явився чемпіонат світу IBSF серед гравців-жінок до 21 року.