Чепігові
Чепігові[1], птахи-миші (Coliidae) — родина птахів, єдина сучасна родина у ряді чепігоподібних (Coliiformes). Містить два роди і шість видів. Свою назву «птахи-миші» отримали за колір оперення і за вміння блискавично пересуватися в кущах.
? Чепігові | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Паяро синьошиїй (Urocolius macrourus) | ||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Роди / види | ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
| ||||||||||||
Зовнішній вигляд
Дрібні птахи з довгими загостреними хвостами і короткими заокругленими крилами. У птахів-мишей довге пір'я на хвості і м'яке, сіро-коричневе оперення. Завдяки його щільності вони можуть безпечно і швидко пересуватися крізь колючі чагарники. У всіх видів на голові є помітний чубок. У деяких видів на лицьовій частині і на шиї є сині та червоні мітки. Зовнішні пальці на лапах дуже рухливі. Завдяки виступаючим назад гострим кігтям вони дуже уміло пересуваються по деревах і можуть висіти униз головою. Їхні короткі сильні дзьоби вигнуті вниз.
Життя у природі
Вони дуже суспільні птахи і живуть в зграйках з близько 20 особин. Під час загального відпочинку птахи-миші збираються в тісну компанію і гріють один одного.
Окремі види птахів-мишей ледве відрізняються один від одного за розміром і забарвленням також важко розрізнити самців від самок. Масивні, недбало звиті гнізда чашовидної форми будуються на деревах або в чагарниках, куди птахи відкладають по 2-4, іноді навіть 8 яєць з білуватою або плямистою шкаралупою. Насиджують 11-14 днів. Пташенята вилітають на 17 день. Основна їжа птахів-мишей — ягоди і фрукти.
Класифікація
- Базальні та некласифіковані викопні форми
- Рід †Primocolius
- Рід †Oligocolius
- Рід †Masillacolius
- Підродина Чепіжині (Coliinae)
- Рід Чепіга (Colius)
- Чепіга ангольська (Colius castanotus)
- Чепіга намібійська (Colius colius)
- Чепіга білоголова (Colius leucocephalus)
- Чепіга бурокрила (Colius striatus)
- Рід Чепіга (Colius)
- Підродина Паярні (Urocoliinae)
- Рід Паяро (Urocolius)
- Паяро вохристоволий (Urocolius indicus)
- Паяро синьошиїй (Urocolius macrourus)
- Рід Паяро (Urocolius)
Примітки
- Фесенко Г. В. (2016). Вітчизняна номенклатура надродового рівня птахів світу. Вісник Національного науково-природничого музею 14: 73–85.