Червоний шлях (журнал)
«Черво́ний шлях» — громадсько-політичний і літературно-науковий місячник, заснований 1923 року в Харкові, виходив до лютого 1936 року.
 | ||||
| Країна видання | СРСР | |||
|---|---|---|---|---|
| Тематика | громадсько-політичний і літературно-науковий місячник | |||
| Періодичність виходу | щомісячно | |||
| Мова | українська | |||
| Адреса редакції | Харків | |||
| Головний редактор |
Григорій Гринько (1923) Олександр Шумський (з 1923) Михайло Яловий та Микола Хвильовий (з 1926) Володимир Затонський (з 1927) | |||
| Видавець | Державне видавництво України | |||
| Засновано | 1923 | |||
| Дата закриття | 1936 | |||
|
| ||||
Історія журналу
Концепція журналу була детально продумана вищими партійними колами, а його вихід — заздалегідь запланований. Першими редакторами були видатні державно-партійні діячі того часу: Григорій Гринько, якого, у зв'язку з його переходом на роботу до Москви, з середини 1923 року змінив Олександр Шумський, усунений від обов'язків редактора 1926 року разом зі звільненням від обов'язків народного комісара освіти УСРР за «ухили» в національному питанні.
Відтоді короткочасно редакторами журналу стали Михайло Яловий та Микола Хвильовий, невдовзі усунені за націоналістичні «збочення». 1927 року редакцію журналу очолив Володимир Затонський.
До редакції журналу в різний час належали такі видатні діячі як Володимир Коряк, Іван Кулик, Сергій Пилипенко, Микола Скрипник, Павло Тичина, Андрій Хвиля, Володимир Юринець та ін.
Протягом 1920-х років у журналі друкувалися визначніші представники всіх течій і напрямів із ділянок літератури, мистецтва, публіцистики, історії, економіки тощо. Серед них Никифор Щербина, Борис Тен. Журнал знайомив читача із творчістю «плужан», членів «Гарту», «ланківців», неокласиків, «авангардистів», футуристів. Журнал був найрепрезентативнішим, відбиваючи на своїх сторінках силу і слабкість процесів українського відродження тієї доби.
Ліквідація «Червоного шляху» була одним з останніх актів ліквідації плюралізму в галузі культури в широкому значенні цього слова. Його наступник — «Літературний журнал» став речником єдиного методу соціалістичного реалізму.
Посилання
- «Червоний шлях» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 575.
- Журнал «Червоний шлях» в електронній бібліотеці Чтиво
- Журнал «Червоний шлях» в електронній бібліотеці eScriptorium.
- Журнал «Червоний шлях» в електронній бібліотеці «Культура України»
- Систематичний покажчик «Червоний шлях (1923—1936 рр.)» в електронній бібліотеці «Культура України»
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Бібліографічний покажчик змісту часопису Червоний шлях: громадсько-політичний і літературно-науковий місячник (1923—1936 рр.) (на матеріалах фонду «Рідкісна книга») / ДВНЗ «Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника», Наукова бібліотека. Укладач: С. В. Олейник. — Івано-Франківськ, 2011.— 82 с.