Червоний (роман)
«Червоний» — історичний роман українського письменника Андрія Кокотюхи; опублікований у видавництві «Книжковий клуб „Клуб сімейного дозвілля“» 2012 року. Твір складається із трьох частин, у кожній з яких оповідь ведеться від іншої особи.
Хтось не повірить, але все описане автором має документальну основу — аж до того, як спецслужба ловила повстанського ватажка «на жінку». Або те, що у 1950-х роках у радянських таборах Півночі діяла розгалужена підпільна націоналістична мережа. Або те, що за збирання фактів про повстанців у 70-х потрапляли в «дурку»
Вахтанг Кіпіані, передмова до книги[3] |
_%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0.jpeg.webp) | |
| Автор | Андрій Кокотюха |
|---|---|
| Країна |
 Україна |
| Мова | українська |
| Серія | Зірки української прози[1] |
| Жанр |
історичний сучасна проза |
| Видавництво | Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» |
| Видано | 2012[1] |
| Тип носія | друк (оправа) |
| Сторінок | 320 |
| Тираж |
15 000 (перший тираж: 7 000 «додатковий»: 5 000 додатковий: 3000)[2] |
| ISBN | 978-966-14-3875-9 |
Опис книги
[1]Їм закидають масові вбивства вчителів. Бандерівцям місце у ГУЛАГу, де вони... можуть бути корисними. Замість скніти у таборах, ватажок повстанців Данило Червоний наводить там лад! І нехай він планує втечу, йому, героєві чи бандиту, єдиному до снаги приборкати ув'язнених злодіїв.
Як це було, розкажуть три свідки: міліціонер, чекіст і ворог народу. Не шукайте Червоного ані серед мертвих, ані серед живих, шукайте — серед овіяних легендою!
 |
Повстанський рух, якого я частково торкаюсь у романі, неоднорідний і неоднозначний. В середині цього руху було дуже багато розбіжностей, дуже багато неузгодженостей. Але всі вони мали одну мету – звільнити Україну від окупації. Просто в кожного були свої методи. Але розуміли вони все це однаково. |  |
|
І що мені приємно, що люди, які вже читали роман, зокрема, молоді історики, відзначали, що дивом вдалося написати роман, де нібито існує патріотична складова, але нема пафосу і зайвих емоцій. І саме оця от відстороненість, відсутність пафосної складової і показує реальну картину. | |
Цікаві факти[4]
- Роман було написано за 2,5 місяці. Спочатку було створено кінець, а потім початок.
- Для написання твору автор користувався мемуарами повстанців, публікаціями українських істориків (Володимир В'ятрович, Іван Патриляк), розмовляв із живими свідками.
- Основними консультантами автора серед волинських краєзнавців виступили Бортніков Сергій Іванович, та відставний офіцер КДБ та пізніший генерал-майор СБУ, краєзнавець Булавін Олександр Олександрович. [5].
- Першим читачем рукописів був Іван Патриляк.
- Роман увійшов до «довгого списку» книжкової премії Книга року ВВС — 2012[6]
- За тиражем в Україні «Червоний» обігнав новий роман Стівена Кінга «Темна Вежа: Вітер у замкову шпарину»[2]
- Роман було перекладено російською мовою видавництвом Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля»[2]
Рецензії
- Світлана Пиркало. «Червоний» Андрія Кокотюхи: патріотичний роман про УПА // Українська служба Бі-Бі-Сі — 20 листопада, 2012. — Процитовано 21 січня 2013
- Оля Липинська. Швидко читати, але довго думати: про роман Андрія Кокотюхи «Червоний» // Українська служба Бі-Бі-Сі — 14 грудня, 2012. — Процитовано 21 січня 2013
- Тарас Фасоля. Роман Кокотюхи «Червоний»: пласкі герої і фактологічні ляпи // Тексти.org.ua — 9 січня, 2013. — Процитовано 21 січня 2013
- Олена Петренко. Скельця ідеологічних романів. Кокотюха та Забужко про УПА, насилля і жінок // Україна Модерна. — 23.10.2013
Нагороди
Видання
- 2012 рік — видавництво "Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля».
Див. також
- «Червоний» — однойменна екранізація за сюжетом роману.
Примітки
- Андрій Кокотюха. Червоний на сайті видавництва "Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля». — Процитовано 21 січня 2013 (укр.)
- Інна Корчук (27 лютого 2013). Кокотюха обігнав Кінга. Високий Замок. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 16 вересня 2014.
- Андрій Кокотюха. «Червоний» на сайті «Буквоїд». — Процитовано 21 січня 2013
- Євгенія Ковалевська. Андрій Кокотюха: "Червоний" не просто роман – це громадянська позиція на сайті видання «Українська правда». — Процитовано 21 січня 2013
- https://www.volyn.com.ua/news/39011-ipisbmennik-andriy-kokotyukhai-nas-vchili-shcho-banderivtsi-tse-vorogi.html/
- Сформований «довгий список» премії Книга року ВВС — 2012
- Переможці конкурсу «Коронація слова-2012» Архівовано 19 січня 2012 у Wayback Machine. на сайті «Коронації слова». — Процитовано 21 січня 2013
Посилання
- Андрій Кокотюха. Червоний на сайті видавництва "Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля». — Процитовано 21 січня 2013 (укр.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.