Бандерівці
Банде́рівці — у вузькому сенсі послідовники лідера українського націоналістичного руху Степана Бандери та його ідеології; у пропаганді РФ та її маріонеток — усі прибічники і захисники незалежності України[1].
Бандерівці | |
Бандерівці у Вікісховищі |
Походження терміну
Цей термін походить від прізвища особи Степана Бандери. Первинно ним означали членів Організації українських націоналістів революційної, яку очолював Степан Бандера. Сучасне значення — щодо тих українських націоналістів[2], які вважають себе послідовниками ОУНР[3]. Після 1940-х років поняття «бандерівці» стали вживати для означення всього українського націоналізму в радянській і російській пропагандах, як до того використовували терміни «мазепинці», «виговці», «петлюрівці», «махновці» тощо відповідно прізвищ історичних особистостей історії України.
Ця назва особливо часто вживалася радянською пропагандою в негативному значенні як синонім бандитизму і загроза російському імперіалізму, загалом позначаючи усе українське націоналістичне підпілля (незважаючи на ширший його поділ на фракції, що було примітивною уніфікацією під час і після Другої світової війни), а також українських націоналістів за кордоном і тих, хто в Українській РСР стояв в опозиції до радянської національної політики.
Під час національно-визвольної боротьби 1940—1950-тих рр. більшість її учасників (послідовників традицій ОУНР) називали себе бандерівцями. У такому ж значенні слово вжито у повстанських піснях народного та літературного походження, наприклад:
«Ми — хлопці-бандерівці зі зброєю в руках бороним рідну землю, живемо у лісах…».
Митрополит Епіфаній каже[4]:
Для декого таке найменування є лайливим, але для нас це честь. Бо наша земля породила таких славних героїв, які колись казали, що прийде час і один буде говорити “Слава Україні!”, а мільйони відповідатимуть “Героям Слава!”. Ми з вами дочекалися цього часу, тому повинні радіти, що є спадкоємцями наших героїв та маємо можливість осягнути і продовжувати те, що вони накреслили.
Див. також
Примітки
- Кузьо Тарас. Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет / Пер. з англ. Андрія Павлишина. — К.: Дух і Літера, 2018. — 560 с. ISBN 978-966-378-622-3. С. 8.
- ОУН-УПА, Хто такі бандерівці і за що вони борються Архівовано 19 червня 2013 у Wayback Machine.
- Сурма, Чи має Провідник ОУН послідовників у сучасній українській політиці?
- Митрополит Епіфаній: "Пишаємося, коли нас називають бандерівцями". Релігійна правда (укр.). 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
Джерела
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Г. Дем'ян. Бандерівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
Посилання
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
БАНДЕРА и БАНДЕРОВЦЫ. РАЗОБЛАЧЕНИЕ КРЕМЛЕВСКИХ МИФОВ. |
- «БАНДЕ́РІВЦІ» // ЕСУ