Черненко Микола Власович
Микола Власович Черненко (25 грудня 1924, с. Успенка, Бурлінський район, Уральська область — 27 вересня 2006, Тольятті) — командир кулеметного розрахунку 2-го ескадрону 60-го гвардійського кавалерійського полку 16-ї гвардійської Чернігівської кавалерійської дивізії, сформованої в грудні 1941 року в місті Уфі, як 112-а Башкирська кавалерійська дивізія, 7-го гвардійського кавалерійського корпусу 1-го Білоруського фронту, гвардії старший сержант, Герой Радянського Союзу.
| Черненко Микола Власович | |
|---|---|
| Народження |
25 грудня 1924 Успенка, Бурлінський район, Західноказахстанська область, СРСР |
| Смерть | 27 вересня 2006 (81 рік) |
| Країна |
 СРСР |
| Партія | КПРС |
| Звання | Старший сержант |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |
       |
Біографія
Черненко Микола Власович народився в сім'ї селянина 25 грудня 1924 року. Українець.
Жив у селі Ілек Оренбурзької області. Закінчив 8 класів. Працював начальником караулу пожежної команди.
Призваний в Червону армію в серпні 1942 року і направлений в кулеметне училище.
На фронті з грудня 1942 року. Бойове хрещення отримав у Сталінграді. Був поранений, після шпиталю потрапив у кавалерійський полк, знову був поранений і контужений. Член ВКП(б)/КПРС з 1945 року.
Воював за звільнення міст Гомеля, Чернігова, Володимира-Волинського, Ковеля. Боровся за визволення Польщі, відзначився в боях на підступах до Берліну в боях за місто Бранденбург.
26-28 квітня 1945 року розрахунок Черненко у складі передового загону переправився через Зілов-канал і забезпечував успішне форсування водної перешкоди і закріплення на протилежному березі підрозділів свого полку. Черненко, залишившись один, продовжував вести вогонь до підходу основних сил, відбивши декілька атак гітлерівців.
Після війни демобілізований. Повернувся в село Ілек, де працював першим секретарем райкому комсомолу, пропагандистом райкому партії. Пізніше жив у місті Орськ, працював на комбінаті «Южуралникель».
З 1987 року жив у місті Тольятті Самарської області. Помер 27 вересня 2006 року.
Нагороди
- Герой Радянського Союзу (медаль «Золота Зірка» № 6469) — указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року «за зразкове виконання завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецько-фашистськими загарбниками»;
- орден Леніна;
- орден Вітчизняної війни 1-го ступеня;
- орден Вітчизняної війни 2-го ступеня;
- медалі.
Пам'ять
- Ім'я М.В. Черненко викарбувано золотими літерами на меморіальних дошках разом з іменами всіх 78-и Героїв Радянського Союзу 112-ї Башкирської (16-ї гвардійської Чернігівської) кавалерійської дивізії, встановлених у Національному музеї Республіки Башкортостан (місто Уфа, вулиця Радянська, 14) і в Музеї 112-ї (16-ї гвардійської) Башкирської кавалерійської дивізії (місто Уфа, вулиця Левітана, 27).
- 16 квітня 2010 року в Тольятті відкрита меморіальна дошка на будинку, де жив Герой (вулиця 70 років Жовтня, 9)[1][2].
Література
- Ахмадиев Т. Х. Башкирская гвардейская кавалерийская. — Уфа, 1999.
- Герои Советского Союза — казахстанцы. — Алма-Ата, 1968. — Т. Книга 2.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2.
- Оренбуржцы в боях за Родину. — Челябинск: Южно-Уральское изд, 1978.
- Секрет М. Г. Золотые Звёзды Орчан. — Орск, 1973.
- Слава башкирских конников. — Уфа: Китап, 2005.
Посилання
Николай Черненко. // Сайт «Герои страны» (рос.).