Західноказахстанська область

**Межує з:** сусідні адмінодиниці
Західноказахстанська область
(каз. Батыс Қазақстан облысы)
	Герб
Адм. центр	Уральськ
Країна	Казахстан
Регіон	Західний Казахстан
	Атирауська область, Актюбінська область, Астраханська область, Саратовська область, Оренбурзька область, Волгоградська область ?
	Атирауська область, Актюбінська область, Астраханська область, Саратовська область, Оренбурзька область, Волгоградська область ?
Номерний знак	L і 07
Офіційна мова	казахська
Населення
- повне	▲ 624 001 (2014) [1] (3,6%. 13-е)
- густота	4,12 осіб/км² (12-е місце)
Етнікон	казахи — 71,4 %,; росіяни — 22,4 %,; українці — 2,4 %,; татари — 1,5 %[2][3]
- повна	151 339 км² (5,6%. 8-е місце)
Часовий пояс	UTC+5
Дата заснування	10 березня 1932
Аким	Нурлан Ногаев
Вебсайт	офіційний сайт
Телефонний код	+7 711х xx-xx-xx
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Західноказахстанська область

Західноказахстанська область (каз. Батыс Қазақстан облысы) — область у складі Казахстану. Утворена 10 березня 1932 року.

Розташована в північно-західній частині республіки, в басейні середнього перебігу річки Урал. Площа 151,3 тис. км². Населення 598,3 тис. осіб (2009).

Адміністративний поділ

Адміністративний центр — місто Уральськ (каз. Орал)

Райони


№	Район	Площа, км²	Населення, осіб (2009)	Центр	Сільські округи	Міські адміністрації	Селищні адміністрації	Населені пункти
1	Акжаїцький район	25200	41777	Чапаєв	18	-	-	52
2	Байтерецький район	7400	55420	Перемітне	22	-	-	68
3	Бокейординський район	19200	16668	Сайхін	7	-	-	25
4	Бурлінський район	5600	53235	Аксай	15	1	-	32
5	Жангалинський район	20800	23505	Жангала	9	-	-	27
6	Жанібецький район	8200	16896	Жанібек	9	-	-	18
7	Казталовський район	18600	32908	Казталовка	16	-	-	54
8	Каратобинський район	10000	16879	Каратобе	9	-	-	22
9	Сиримський район	11900	21575	Жимпіти	12	-	-	38
10	Таскалинський район	8100	17202	Таскала	9	-	-	28
11	Теректинський район	8400	39463	Федоровка	15	-	-	52
12	Чингірлауський район	7200	16116	Чингірлау	9	-	-	25
13	Уральська міська адміністрація	-	247236	Уральськ	-	-	4	10

Найбільші населені пункти


№	Населений пункт	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)
1	Уральськ	194 905	202 161
2	Аксай	28 953	32 873
3	Зачаганськ	12 906	27 065
4	Деркул	8 606	9 786
5	Чапаєв	8 344	8 476
6	Жанібек	7 580	7 460
7	Таскала	7 054	7 350
8	Жангала	6 250	7 202
9	Чингірлау	6 722	7 005
10	Підстепне	4 675	6 461

Населення

Населення Західноказахстанськї області — поліетнічне. На 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи — 71,4 %, росіяни — 22,4 %, українці — 2,4 %, татари — 1,5 %, білоруси — 0,4 %. Інші національності складають близько 1,9 % від загальної чисельності населення краю.[3]

Найбільше місто: Уральськ.

**Зміна чисельності населення**:[4][5]
Роки	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Населення	602 133	▲603 832	▲606 534	▲609 291	▲612 479	▲615 310

Роки	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Населення	▼598 341	▲603 858	▲608 318	▲612 551	▲617 779

Географія

Західноказахстанська область в 1960

Західноказахстанська область займає північну частину Прикаспійської низовини, що є рівниною, для якої характерні обширні піщані масиви і западини, зайняті іноді солоними озерами і сорамі. На півночі — південні відроги Общего Сирта (гора Ічка, 259 м), а на сході — околиця Підуральського плато.

Клімат різко континентальний, із спекою, сухим літом і холодною малосніжною зимою. Середня температура липня 24-26 °С, січня від −11 °C до −14 °C. Опадів випадає на рік від 300 мм на півночі до 180 мм на півдні. Характерні сильні вітри — бурани взимку і суховії влітку. Вегетаційний період 150 діб на півночі, 170 діб на півдні.

Річки належать до басейну Каспійського моря (найбільша з них — річка Урал). Більшість річок маловодні, влітку пересихають або розпадаються на окремі плеса, на них споруджені греблі і водосховища, найбільш великі на річці Кушум: Кушумське, Донгелекське. На території області багато озер (в основному заплавні і дельтові), більша частина з них влітку міліє; найбільші прісні озера — Камиш-Самарське, Ітмуринколь, Рибний Сакрил; солоні — Шалкар, Аралсор.

На півночі області — зона степів, яка на південь змінюється напівпустелею. У північній частині області є невеликі площі чорноземних ґрунтів, південніше — червоно-коричневі, каштанові і світло-каштанові з плямами солонців; на півдні переважають солонці. Великі площі південних і південно-східних районів зайняті пісками. По річкових долинах поширені лукові солонцеваті ґрунти. Різнотравно-злаковий рослинний покрив переходить в ковильно-тіпчаковий, а потім в полинно-тіпчаковий і полино-злаковий. У заплавах річок — злакові луки. Ліси (тополя, в'яз, дуб) збереглися переважно в заплаві річки Урал і на Сирті (березові колки). На південному заході області — гаї з сосни, білої акації і вільхи. Повсюдно поширені гризуни (ховрах, тушканчик, піщанка), хижаки (вовк, лисиця, тхір, ласка), рідко — копитні (сайга, джейран); багато плазунів — змії (степовий удав, щитомордник, гадюка; на півдні — степова агама). З птахів характерні стрепет, дрохва, саджа. Річка Урал і озера багаті рибою (лящ, короп, лінь, окунь, судак, сом)

Видатні особистості

Махамбет Утемісов — казахський поет і один з керівників повстання в 1836—1838 роках;
Салім Айткулов — Герой Радянського Союзу.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Чисельність населення РК по областях, містах та районах на 1 січня 2014 (казах.), (рос.)

[2] Агентство Республіки Казахстан по статистці. Архів: Національний склад населення Республіки Казахстан і його областей (том 1)

[Hsany2010-3] Чисельність населення за областями, містами і районами, статтю і окремими віковими групами, окремими етносами на 1 січня 2010

[4] Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012

[5] Чисельність населення Республіки Казахстан по областях на 1 січня 2013 року^{[недоступне посилання з червня 2019]} (казах.), (рос.)