Черниховський Саул Гутманович

Саул (Шауль) Гутманович Черниховський (20 серпня 1873, Михайлівка — 14 жовтня 1943, Єрусалим) — єврейський поет, писав івритом. Двічі (в 1935 і 1937) номінувався на Нобелівську премію з літератури.

Черниховський Саул Гутманович
Народився 20 серпня 1875(1875-08-20)[1][2][…]
Михайлівка, Мелітопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер 14 жовтня 1943(1943-10-14)[1][2] (68 років)
Єрусалим, Підмандатна Палестина[3]
Поховання Трумпельдорd
Країна  Російська імперія
 СРСР
 Підмандатна Палестина
Діяльність поет, перекладач, лікар, письменник, Iliad's translator
Alma mater Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, Лозанський університет і Імператорський університет Святого Володимира
Науковий ступінь доктор медицини[3]
Знання мов російська і іврит[1]
Учасник Перша світова війна
Роки активності з 1888
Конфесія єврейський атеїзмd
Автограф
Нагороди

Біографія

Черниховський народився в Михайлівці (Таврійська губернія), нині смт. Михайлівка Запорізької області. Володів російською, німецькою, грецькою та латинською мовами. Будучи гімназистом перекладав на іврит твори Пушкіна. В 15 років продовжив освіту у Одесі. За підтримки Йосипа Клаузнера став публікувати вірші. Потім виїхав до Гейдельберга і Лозанни, де вивчав медицину. Після повернення з-за кордону працював лікарем в Мелітополі Херсонської губернії та в Харківській губернії.

В 1910 році переїхав до Петербургу. Під час першої світової війни також був лікарем в госпіталі. Після війни повернувся до Одеси, заробляв приватною практикою.

В 1922 році емігрував з Росії, оселився у Берліні.

1931 року переїхав в Ерец-Ісраель, брав участь у складанні Словника медичних і природничих термінів (латинь — іврит — англійська), працював лікарем в школі. З 1936 року — представник літератури на івриті в міжнародному ПЕН-клубі.

Творчість

Писав вірші на івриті (в той час іврит ще не був повністю відновлений як розмовний і часто називався «староєврейською мовою»). В своїй поезії оспівує внутрішнє відродження через сіонізм, звільнення єврейської душі. Крім ліричних віршів писав балади, ідилії і сонети. Написав серію історичних балад і поему («Барух з Майнца»), які описують історію єврейства і антисемітизму. Вірші Черниховського перекладали Валерій Брюсов, Владислав Ходасевич. В сонетах Черниховського простежується вплив символізму «срібного століття». Переклав на іврит «Іліаду», «Одіссею» і «Слово о полку Ігоревім».

Портрет роботи Леоніда Пастернака

Поряд з Х. Н. Бялик ввів в івритську поезію силабо-тонічну метрику замість традиційної силабіки. У цьому позначився вплив російської поезії. Широко використовував гекзаметр. Для сучасних носіїв івриту, метрику Черниховського часто складно сприймати через те, що наголоси в сучасному івриті інші, ніж в мові, на якій писав поет; вона істотно змінилася, ставши живим засобом спілкування,.

Пам'ять

Іменем Черниховського названі вулиці в багатьох містах Ізраїлю, а також будинок письменника у Тель-Авіві, школи та інші установи.

Купюра 50 шекелів 2014 року з портретом Черниховського

З осені 2014 портрет Черниховського друкується на купюрах 50 шекелів.

Посилання

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. SNAC — 2010.
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118942328 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.