Михайлівка (Василівський район)

Селище міського типу Михайлівка знаходиться за 7 км від смт Пришиб. Поруч із селищем протікає третій Магістральний канал Через селище проходять автомобільні дороги Т 0810 та Т 0818.

Відстань до облцентру становить близько 77 км і проходить автошляхом Т 0818 та E105.

Заселення території нинішньої Михайлівщини припадає на перше десятиріччя XIX століття. Розселені хуторами в урочищах на північно-західному боці балки Єдикорень (Ядик Кургень), яка перетинає сьогодні Михайлівку з півдня на північ, поселенці називалися єдикорівськими хуторянами і були приписані до Великотокмацької парафії. У 1810 році громада купила дерев'яну церкву в Токмаку і 30 травня того ж року відбулось урочисте її освячення. З того дня поселення єдикоренців стало називатися Михайлівкою на честь одного з перших поселенців, багатого селянина, колишнього козака з Полтавщини Михайла Чудновського, який заснував 1805 року свій хутір на старовинному чумацькому шляху. З освячення церкви розпочинається відлік часу літопису Михайлівки і 30 травня 1910 року широко святкувалось її 100-ліття.

За даними на 1886 рік у селі мешкало 9160 осіб, налічувалось 1415 дворів, існували православна церква, синагога, 3 школи, поштова станція, 18 лавок, 3 постоялих двори, трактир, залізнична станція Михайлівка, проходило 2 ярмарки на рік та базар по середах[2]. За 7 верст — лісова пристань.

Станом на 1915 рік Михайлівка була великим торговельним центром, налічується близько сотні торговельних підприємств із загальним річним оборотом понад 750 тисяч карбованців, ваграночний, бричковий і миловарний заводи, кондитерська фабрика, паровий млин, дві олійниці, склад лісоматеріалів. Фінансував заклади і підприємства приватний комерційний банк. Особливе значення мала хлібна торгівля (до 250 тисяч карбованців), працює борошномельний млин, який перемелює зерна на суму до 3 тисяч карбованців. В селі є поштово-телеграфне відділення.

За статистикою тут проживало 26657 чоловік. у тому числі 12742 чоловіки і 13915 жінок. Побудовано три православні церкви, єврейська синагога, до півтора десятка початкових навчальних закладів. Із завершенням будівництва залізниці від Олександрівська до Севастополя побудована залізнична станція у Пришибі, а потреба у фахівцях змусила відкрити тут залізничне училище. Міністерське училище функціонувало в Михайлівці.

Періодично в селі влаштовувалися ярмарки, на яких був великий вибір великої рогатої худоби і коней. Славилися ярмарки широким асортиментом сільськогосподарських продуктів, зокрема високоякісною пшеницею. У власності господарств перебувало 10500 коней, 3655 корів, 2740 овець, багатої іншої худоби та птиці.

З ініціативи сільських учителів наприкінці ХІХ — початку XX століття в Михайлівці було відкрито три земські бібліотеки із загальним фондом 3250 книг — головним чином релігійного та пригодницького змісту. 1888 року відкрилася перша земська лікарня на 10 ліжок, організовано хірургічне відділення, амбулаторію, трупарню, зведено будинок для медичного персоналу. Лікарня обслуговувала не лише мешканців Михайлівки, а й ще 5 населених пунктів.

1918 року Михайлівка входить до складу Української Народної Республіки.

Постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 року адміністративно-територіальний поділ на повіти і волості був ліквідований і на території колишньої Запорізької губернії було створено 3 округи: Запорізький, Бердянський та Мелітопольський, що входили до складу Катеринославської губернії. Цією ж Постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 року в складі Мелітопольського округу було створено Михайлівський район з центром в с. Михайлівка.

З 24 серпня 1991 року у складі незалежної України.

19 травня 2016 року, на підставі розпорядження № 275 голови Запорізької обласної державної адміністрації, перейменовані об'єкти топоніміки смт Михайлівка:[3]

• ТОВ «ВО Моліс».
• ВАТ «Михайлівський Агрос».
• Ім. Мічуріна, агрофірма, ТОВ.
• «Мікарнес», АТ.
• «Фармацевтична компанія „Гіппократ“», ТОВ.
• OOO «Агрофірма ЮЛЕНА»

• Школа № 1 — гімназія.
• Школа № 2.
• Школа № 3.
• Михайлівська НСШ.
• Михайлівське ВПУ № 52.
• Дитячий садочок «Гніздечко».
• Дитячий садочок «Теремок».
• Будинок культури.
• Музична школа.
• Михайлівське територіальне медичне об'єднання (Михайлівське ТМО).
• Дитячий центр.

• Покровська церква.
• Свято Микільський храм

• Лєвєн Яків Давидович — пастор протестанської церкви[4].
• Черниховський Саул Гутманович — єврейський поет, писав на івриті.
• Бойко-Мишевський Станіслав Стефанович — народився 11.05.1892 року в селі Вовківка. З кінця 1890-х — родина проживала вже в Михайлівці. Військовик Української армії, учасник Українсько-більшовицької війни та Польсько-радянської війни.
• 1932 року до Михайлівки разом з родиною переїхала 10-річна Марійка Доліна (1922 — 2010) — майбутня льотчиця, Герой Радянського Союзу, яка тут же і закінчила планерну школу[5].
• Поплавський Федір Ілларіонович — Герой Радянського Союзу.[6]
• Гук Раїса Василівна — учителька Михайлівського НВК, заслужений вчитель України[7].
• Гальперіна-Гінзбург Олена Абрамівна — одна з перших жінок-юристів у Російській імперії
• Зубко Федір Іванович — отаман повстанського руху півдня України

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Запорізька область)

• Михайлівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
• Запорізька обласна державна адміністрація
• Облікова картка
• Михайлівський відділ культури
• Банк даних Державної служби статистики України
• Cities & towns of Ukraine