Чернянка

Черня́нка (рос. Чернянка) — селище міського типу, центр Чернянського району Бєлгородської області, Росія. Знаходиться в межах української етнічної території[1] — Східна Слобожанщина, Подоння[2]

смт Чернянка
Чернянка
Прапор смт
Успенська церква
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації Бєлгородська область
Муніципальний район Чернянський район
Код ЗКАТУ: 14254551
Код ЗКТМО: 14654151051
Основні дані
Перша згадка: 1723
Статус смт 28 квітня 1958
Населення 14 909 осіб (2017)
Поштовий індекс 309560–309562
Телефонний код +7 47232
Географічні координати: 50°56′ пн. ш. 37°48′ сх. д.
Найближча залізнична станція Чернянка
Відстань
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:
91

Мапа

Чернянка

Чернянка

 Чернянка у Вікісховищі

Географія

Селище розташоване на лівому березі річки Оскіл, лівій притоці Сіверського Дінця.

Населення
 Рік  Населення (тис.)
1782 4,251 з них 4198 малоросіян (українців — 98,8%), 53 селянина, разом з селом Чернянським (Красний Острів) і селом Лівенка
1850 5,500
1865 5,410 [3].
1897 5,800
1926 8,744
1932 8,342
1939 8,071
1959 8,784
1970 10,106
1979 11,795
1989 13,475
2002 15,067
2006 14,950
2008 15,040
2009 15,110
2011 15,217

Етнічний склад

У 1926 році в Чернянській волості українці становили 67,7%, росіяни 32,1 населення[4].

Мова спілкування мешканців селища змішана, російсько-українська (суржик).

Історія

Після укладення Брестського миру в 1918 р. демаркаційна лінія пройшла північніше Новооскільського повіту і слобода Чернянка була включена до складу земського центру м. Острогозька, землі Подоння, Української народної республіки (У Н Р). а в 1919 р. слобода ввійшла до складу Харківської губернії, Української держави гетьмана Скоропадського. Пізніше захоплена Озброєними силами Півдня Росії і його займала Добровольча армія.

З 1923 р. по 1933 р. в україномовних поселеннях Чернянського району здійснювалася державна політика українізації (в Центральному Чорнозем'ї проживало більше 1 500 000 українців). Українізація передбачала вивчення і застосування в повсякденному житті, в школі та на державній службі української мови в тих районах і слободах, де проживало понад 50% українців, Чернянка підлягала повній українізації.

Статус селища міського типу поселення отримало 1958 року.

Економіка

В селищі працюють цегляний, цукровий, маслоробний заводи, підприємство з виробництва сухого молока, харчовий комбінат, м'ясокомбінат, елеватор.

Транспорт і залізниця

У 1895 р. збудована залізниця Старий Оскіл — Валуйки, через Чернянку, з'єднавши найкоротшим шляхом Донбас і Москву.[5].

Відомі люди
  • Бондаренко Петро Кузьмич (1915—1992) — український живописець.
  • Бубліченко Лазар Іванович — українець, акушер-гінеколог, доктор медичних наук, лауреат Державної премії.
  • Жученко Павло Данилович — українець, Герой Радянського Союзу
  • Марінченко Микола Данилович — українець, Герой Радянського Союзу[6]. Народився у сл. Чернянка.
  • Петренко Микола Антонович — українець, Герой Радянського Союзу. Народився у сл. Чернянка.
  • Федоров Іван Андрійович — українець, Герой Радянського Союзу. Народився у слободі Морквино (зараз Чернянка).
  • Єрошева Ніна Миколаївна, заслужений працівник культури України. Народилась у сл. Чернянка Бєлгородської області[7]

Мапи

Посилання

Виноски
  1. Українська етнічна територія-1949 рік
  2. «Етнографічна границя» української території [недоступне посилання з травня 2019]
  3. Словарь Российской империи
  4. Демоскоп. Перепис населення.
  5. Заселення Бєлгородської області, 18-й абзац. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 14 вересня 2012.
  6. МО РФ.Курська битва. Архів оригіналу за 25 березня 2005. Процитовано 14 вересня 2012.
  7. Єрошева Ніна Миколаївна
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.