Східна Слобожанщина

Східна Слобожанщина (Подоння, Північна Слобожанщина, Острогощина[1], Острогожчина) етнічні українські землі[2], що нині розташовані в межах Курської, Білгородської та Воронізької[3] областей Російської Федерації, північно-східна частина Слобідської України. Часом[4] саме до Східної Слобожанщини також зараховують південно-східну Слобожанщину, що нині в межах Луганської області.

Історико-географічний регіон
Східна Слобожанщина
рос. Восточная Слобожанщина
Загальна інформація
Інші назви Північна Слобожанщина, Подоння
Сучасна
локація

Період
уживання
топоніма
XVII ст. — сучасність
Населення українці, росіяни
Розташування на карті
Східна Слобожанщина позначена штрихуванням.
Карта меж Слобожанщини.
Держави на території Східної Слобожанщини
Сучасний прапор острогозького козацтва. Неофіційний символ Східної Слобожанщини.[джерело?]

Історія

Мапа всіх полків Слобідської України в 1764-му. Білим кольором — сучасні кордони.

У часи Русі Курське князівство та частина Чернігівської Землі.

Колонізувалась українцями в три етапи — 1651—1659, 1659—1663, 1663—1680 роки.

Законом УНР від 29 листопада 1917 року було проголошено проведення Українських Установчих Зборів, у повітах Путивльському, Грайворонському й Новооскільському Курської губернії та Острогозькому, Бирюцькому, Валуйському й Богучарському Воронізької губернії.

Павло Скоропадський прилучив до Української Держави, крім вищезазначених повітів, ще й Рильський, Суджанський, Білгородський та Корочанський повіти Курщини.

Українська Радянська Соціалістична Республіка не змогла поширити свою юрисдикцію на ці східні та південно-східні землі.

Між тим, у часи Другої світової війни нацистська Німеччина мала намір включити ці землі до складу райхскомісаріату Україна, розділивши їх між напівутвореною генеральною округою Харків та планованою генеральною округою Воронеж.

Адміністративно-державні утворення на теренах Східної Слобожанщини

В добу Київської Русі

В добу козацької України

Радянська епоха і сучасність

16 жовтня 1925 року були затверджені східні кордони УСРР, які успадкувала незалежна Україна. 1926 року був проведений перепис населення СРСР, який дає можливість сформувати перелік усіх етнічно-українських районів, складових Слобожанщини, територіально прилеглих до сучасної України:

Більшість з цих районів у часи коренізації одержали статус українських національних районів на теренах Росії.

З різних причин у подальших переписах населення СРСР та Росії відсоток українців у вищевказаних районах стрімко падає. Станом на сьогодні лише у Ровеньському районі Білгородської області етнічно українське населення досі переважає.

Найбільшим сплеском українського культурного життя Східної Слобожанщини напочатку 2000-х років був український фестиваль у Розсоші Воронезької області з красномовним гаслом «Місто Розсош — в тобі Україна жива!»

Відомі українці, пов'язані зі Східною Слобожанщиною

Народилися на Східній Слобожанщині

Пов'язані зі Східною Слобожанщиною життям та працею

  • Сковорода Григорій Савич (1722—1794) — український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог. Часто мандрував Східною Слобожанщиною. Був близьким знайомим Іоасафа Миткевича, білгородського єпископа у 1758—1763 рр., і Гервасія Якубовича, архімандрита білгородського кафедрального монастиря, яким присвятив декілька поезій зі збірки «Сад божественних пісень». Останньому острогозькому полковнику Степану Тевяшову Сковорода присвятив свій філософський твір «Ікона Алківіадська» і переклад діалогу Цицерона «Про старість», а його сину Володимиру Тевяшову — «Кільце» і «Алфавіт, чи буквар світу».

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Трибуна України: неперіодичний орган української еміграції, Томи 5-7.
  2. Подрєз Ю. В. Українці Східної Слобожанщини у другій половині ХVII — на початку ХХ ст. / Ю. В. Подрєз // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. «Історія та географія». — 2013. — Вип. 49. — С. 53-57.
  3. На лівобережжі Дону Бутурлинівський, Калацький, Павлівський, Вороб'ївський, Верхньомамонський та Петропавлівський райони: Від Сяну до Дону. Східна Слобожанщина в українському державному гімні
  4. Ірина Магрицька. Назви передвесільних обрядів у східнослобожанських українських говірках. Донецький Вісник Наукового Товариства ім. Шевченка. Том IV
  5. Віктор Ідзьо. «Свідчення російських газет про перебування митрополита Андрія Шептицького у Росії». // Кобза. Українці Росії. Незалежний сайт діаспори.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.