Чернітка білолоба
Чернітка білолоба[2] (Myioborus albifrons) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae).[3]. Ендемік Венесуели.
? Чернітка білолоба | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Myioborus albifrons (PL Sclater & Salvin, 1871) | ||||||||||||||||||
Ареал поширення виду | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Опис
Довжина птаха становить 13-13,5 см. Довжина крила самця становить 6,2—7,1 см, довжина крила самички 6,8 см. Верхня частина тіла темно-сіра, голова чорна, на тімені рудувато-коричнева пляма. Навколо очей білі кільця. сполучені смужкою, що утворюють "окуляри" Підборіддя, горло і нижня частина тіла жовті. Крила і хвіст чорні, рульові пера білі. Лапи і дзьоб чорні.
Поширення і екологія
Білолобі черніткии є ендеміками Венесуельських Анд. Вони мешкають в горах Кордильєра-де-Мерида в штатах Трухільйо, Мерида і Тачира. Білолобі чернітки живуть в гірських тропічних лісах на висоті від 2200 до 3200 м над рівнем моря; іноді трапляються на висоті до 4000 м над рівнем моря. Харчуються комахами, яких шукають в кронах дерев.
Збереження
МСОП вважає стан збереження цього виду близьким до загрозливого через знищення природного середовища і фрагментованість ареалу.
Примітки
- BirdLife International (2016). Myioborus albifrons.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). New World warblers, mitrospingid tanagers (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 січня 2021.
Джерела
- Curson, Quinn and Beadle, New World Warblers ISBN 0-7136-3932-6