Чеченська автономна область

Чеченська автономна область (Чеченська АО) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР, що існувала з 30 листопада 1922 по 15 січня 1934 .

Нохч AО
Чеченская AО
Чеченська автономна область

1922–1934
Столиця Грозний
Форма правління автономна область
Історичний період Інтербелум
 - Засновано 30 листопада 1922
 - Ліквідовано 15 січня 1934
Сьогодні є частиною Росія

Адміністративний центр — місто Грозний.

Історія

Чеченська автономна область була утворена 30 листопада 1922 з Чеченського національного округу Горської АРСР. Центром області було призначено місто Грозний, що не входив до складу області і мало статус автономного міста.

З 17 жовтня 1924 Чеченська АО у складі Північно-Кавказького краю. У 1927 році до складу Чеченської АО був включено район Аллаго, що до цього входив до складу Грузії і населений вайнахськими народностями — кістінці, малхістинці і майстинці. 4 лютого 1929 до Чеченської АО була приєднана територія скасованого Сунженського козацького округу, до складу Чеченської АО також офіційно увійшло місто Грозний.

Під час колективізації в Чеченській АО спалахнуло контрреволюційне повстання, у придушенні якого в лютому-березні 1932 брала участь 28-а гірськострілецька дивізія РСЧА .

15 січня 1934 Чеченська АО була об'єднана з Інгуською АО в одну Чечено-Інгуську АО у складі Північно-Кавказького краю.

Національний склад[1]

НаціональністьНаселення, осібКіл-сть %
Чеченці291 25994,0
Росіяни9 1222,9
Аварці2 7930,9
Кумики2 1300,7

Адміністративний поділ[2]

Спочатку область мала поділ на 5 районів: Грозненський, Надтеречний (с. Нижній Наур), Урус-Мартановський, Шалінський, Шатоївський.

Станом на 1932 до складу області входили 1 місто, виділене в самостійну адміністративно-господарську одиницю,

і 12 районів:

  1. Веденський — с. Ведено
  2. Галанчозький район — с. Галанчож
  3. Гудермеський — с. Гудермес
  4. Ітум-Калінський — с. Ітум-Кале
  5. Надтеречний — с. Нижній Наур
  6. Ножай-Юртовський — с. Ножай-Юрт
  7. Петропавлівський район — с. Петропавлівське
  8. Сунженський — ст-ця Слепцовська
  9. Урус-Мартановский — с. Урус-Мартан
  10. Шалінський — с. Шалі
  11. Шаро-Чеберлоївський — с. Дай
  12. Шатоївський — сел. Шатой

Примітки

  1. Всесоюзная перепись населения 1929 г. Национальный состав. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 19 травня 2015.
  2. Всемирный исторический проект. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 19 травня 2015.

Ресурси Інтернету

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.