Чечень

Острів Чечень віддавна входив до складу чеченської історичної області Арар-Акка (Аух) та отримав свою назву від етноніму Шешен – Чечан – Чечен (назвачеченського народу), яка зустрічається як на рівнині, так і в горах. Наприклад Сесанхой (чеченський тейп), Сесан – Юрт, Цецан – Юрт, Чечен – Аул. За іншою версією наза походить від плетених кошиків для зберігання риби.

На острові проживали мешканці різних чеченських тейпів. Основним заняттям мешканці острова Чечень було рибальство. Однак за сучасним адміністративним поділом РФ та історичними й політичними подіями, острі входить до складу Республіки Дагестан де основним населенням є росіяни та представники різних дагестанських народів, здебільшого аварці які займаються браконьєрством у літній період. [1] Втім існує версія, що перші поселенці на острові – пірати, селяни-втікачі та старовіри з різних губерній Росії. Вони займались рибальстом, вели господарство та грабували купецькі судна. Розпад СРСР боляче вдарив по економіці острова – розташований тут рибальський колгосп імені Чапаєва збанкрутував, закрились магазини, дитячі садки і навіть лікарню, а єдиним транспортом на острові залишились старі мотоцикли. Отож до 1991 року населення острова складало 2 тисячі чоловік, а станом на 2015 тут залишилось 15 сімей.

У радянські часи острів з материком ма повітряне сполучення – кілька разі на тиждень літали кукурузники та гвинтокрили. Зараз на острів можна дістатись лише водою, при цьому мешканці мають саморобні човни. [2]