Чикоконський хребет
Чикоконський хребет — гірський хребет в Забайкальському краї Росії, в межиріччі річки Чикой (правої притоки Селенги) та приток Онона. Є одним із гірських хребтів Хентей-Даурського нагір'я. Південна частина хребта є частиною Світового вододілу Північного Льодовитого та Тихого океанів.
Чикоконський хребет | |
| Країна |  Росія |
|---|---|
| Регіон | Забайкальський край |
| Є частиною | Хентей-Даурське нагір'я |
| Період | Палеозой |
| Довжина | 130 км, (ПдЗ — ПнС) |
| Ширина | 40 км |
| Найвища точка | Бистринський Голець |
| - розташування | за 18 км від витоку річки Чикой |
| - координати | 49°43′00″ пн. ш. 109°57′00″ сх. д. |
| - висота | 2519 м |
  Чикоконський хребет | |
 Чикоконський хребет | |
Географія
Протяжність хребта в північно-східному напрямку (від кордону з Монголією до злиття річок Чикой та Чикокон) становить 130 км. Максимальна ширина — більше 40 км (біля південно-західного початку хребта). Переважають висоти — від 2000 до 2200 м, найвища точка — гора Бистринський Голець (2519 м), яка розташована за 18 км на північ — північний схід від витоку річки Чикой.
В рельєфі переважають високогір'я з крутими схилами, на яких місцями збереглися залишки рельєфу та відкладень льодовикового походження.
Гірський хребет складений переважно гранітоїдними породами. У південно-західній частині хребта переважають Юрські, а в північно-східній — пізньопалеозойські гранітоїди. Переважають плоскі, столоподібні вершини.
Від Чикоконського хребта відходять відроги, що з'єднують його з Перевальним та Буркальським хребтами. Основні типи ландшафту — гірська тайга, передгольцеві рідколісся та гольці.
2014 року у верхів'ях річки Чикой утворений національний парк Чикой, в який входить і гора Бистринський Голець.
Топографічні карти
Посилання
- Чикоконский хребет (рос.). Энциклопедия Забайкалья. Процитовано 30 червня 2015.