Чикрій Аркадій Олексійович

Арка́дій Олексі́йович Чикрі́й (* 20 липня 1945, село Тарноруда Волочиського району Хмельницької області) — український учений у галузі математичної теорії оптимального керування та теорії динамічних ігор. Доктор фізико-математичних наук. Професор. Академік Національної академії наук України. Лауреат Премії НАН України імені В. М. Глушкова. Лауреат Державної премії України в галузі освіти (2018).

Чикрій Аркадій Олексійович
Народився 20 липня 1945(1945-07-20)[1] (76 років)
Тарноруда, Волочиський район, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність кібернетик, викладач університету
Alma mater Механіко-математичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1968)
Заклад Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України
Посада завідувача відділу оптимізації керованих процесів
Звання професор
Ступінь доктор фізико-математичних наук (1979)
Науковий керівник Пшеничний Борис Миколайович[2] і Понтрягін Лев Семенович
Аспіранти, докторанти Аралова Наталія Ігорівнаd

Біографія

Народився в сім'ї вчителів. 1968 року закінчив механіко-математичний факультет Львівського університету за спеціальністю математика і був прийнятий на роботу до Інституту кібернетики НАН України, де нині працює на посаді завідувача відділу оптимізації керованих процесів.

1968 р. закінчив механіко -математичний факультет Львівського університету (за спеціальністю «математика»).

1968—1972 — інженер в Інституті кібернетики НАН України.

1972 р. — кандидат фіз.-мат. наук.

1972—1975 — молодший науковий співробітник в Інституті кібернетики НАН України.

1975—1986 — старший науковий співробітник.

1979 р. — доктор фіз.-мат. наук

1987 р. — професор.

З 1988 р. — завідувач лабораторії в Інституті кібернетики НАН України.

З 1990 р. — завідувач створеного на базі лабораторії відділу оптимізації керованих процесів.

1997 р. — член–кор. НАН України.

А. О. Чикрій — професор трьох університетів: Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1980—2000, 2011—2016), Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» (1998), Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (2010).

Автор 450 наукових праць. Серед них: 5 монографій та 30 міжнародних оглядів в журналах та книгах колективів авторів, понад 150 публікацій публікацій за кордоном. Науковий керівник 35 захищених кандидатських та 3 докторських дисертацій.

Наукові інтереси

Спеціаліст в області прикладного нелінійного аналізу, зокрема, теорії многозначних відображень, теорії функцій дійсної змінної, математичних методів керування, теорії динамічних ігор та пошуку рухомих об'єктів, учень і послідовник, М. Красовського, Л. Понтрягіна, Б. Пшеничного.[3]

Основнi результати

Заклав основи нелінійної теорії уникнення зіткнень рухомих об'єктів; запропонував позиційний метод групового переслідування, що узагальнює правило екстремального прицілювання М. Красовського; розробив метод розв'язуючих функцій, використавши функціонали Г. Мінковського і ввівши обернені їм відображення; встановив зв'язок з прямим методом Л. Понтрягіна, дав теоретичне обґрунтування класичного правила паралельного зближення та ситуації «оточення» по Б.Пшеничному в задачах групової взаємодії; запропонував методи пошуку рухомих об'єктів, що базуються на марковських моделях; розробив методи розв'язання інтегральних, диференціально-різницевих та інтегро-диференціальних ігор, ігрових задач для систем з дробовими похідними Рімана-Ліувілля, Капуто, Міллера-Росса, Хільфера, Грюнвальда-Летнікова, ігор з імпульсними керуваннями, конфліктно-керованих процесів для систем з розподіленими параметрами.[3]

Прикладні розробки

Розробив ряд проблемно-орієнтованих комп'ютерних систем, моделюючих комплексів та тренажерів, пов'язаних з керуванням рухомими об'єктами різної природи в умовах конфлікту та невизначеності.

Це, зокрема, моделюючий комплекс для оптимізації взаємодії угрупувань керованих об'єктів космічного базування, що рухаються по кругових та емпіричних орбітах, для програми «зоряних війн».

В авіаційній галузі розроблено тренажери для безпечного злету та посадки літаків в екстремальних умовах. Створена система для гарантування м'якої посадки літака на авіаносець. Остання робота виконана у співпраці з NIST(Національний інститут стандартів і технологій, США).

В рамках проекту НТЦУ разом з харківськими та київськими фізиками в кооперації з Брукхейвенською національною лабораторією (США) розроблена система керування пучками заряджених частинок на основі рівнянь Власова та Фоккера-Планка-Колмогорова.

На базі марковської кліткової моделі створено моделюючий комплекс для пошуку та стеження за рухомими об'єктами для потреб ВМФ. Методика може бути застосована до пошуку стаціонарних цілей, що зазнали аварії та перебувають у важко доступних місцях, зокрема, затонулих суден, косяків риб.

Проблема уникнення сутичок рухомих об'єктів актуальна для безпечного руху в аеро та морських портах. Знання динамічних можливостей рухомих об'єктів та моделювання процесів дозволяє диспетчерським службам планувати безаварійне функціонування.

Гранти та відзнаки

Членство в національних та міжнародних наукових організаціях
  • AMS (American Mathematical Society)
  • ISDG (International Society of Dynamic Games)
  • GAMM (Gesellschaft fϋr Angewandte Mechanik und Mathematik)
  • Pacific Optimization Research Activity Group (POP)
  • Президент української асоціації динамічних ігор.

Членство у редколегіях наукових журналів та збірників наукових праць

Публікації
  • Динамические игры с разрывными траекториями / А. О. Чикрій, Ю. Г. Кривонос, И. И. Матичин . – Наук. думка, 2005. – 220с.
  • Чикрій А. О. Конфликтно-управляемые процессы. – Наук. думка, 1992. – 384 с.

Посилання

Примітки
  1. Українська Вікіпедія — 2004.
  2. Математична генеалогія — 1997.
  3. V.M. Glushkov Institute of Cybernetics of NAS of Ukraine Чикрій А.О.. icyb.kiev.ua. Процитовано 23 січня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.