Чингульський курган
Чингу́льський курга́н — курган в Україні, в Запорізькій області, біля села Заможне Токмацької громади Пологівського району[1]. Розташований над широкою Молочансько-Чингульською заплавою, на краю степового плато високого правого берега річки Чингул, 2 км західніше села[1]. Має унікальний поховальний комплекс — могилу половецького хана ХІІ— початку ХІІІ століття, що була виявлена 1981 року Запорізькою експедицією Інституту археології АН УРСР[1], археологами Юрієм Рассамакіним та Віталієм Отрощенко. Курган правильної півсферичної форми (висота 5,8, діаметр 68 м)[1].
![](../I/Archaeological_site_icon_(white).svg.png.webp)
![](../I/Polovetska_Zemlya_ukr.png.webp)
Назва
Опис
![](../I/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%88%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC_%D0%B7_%D0%A7%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83.jpg.webp)
Курган мав правильну півсферичну форму (висота 5,8 м, діаметр 68 м).[3]
Виявлена тут археологічна пам'ятка являє собою:
- поховання катакомбної культури (XVIII–XVII ст. до н. е.),
- залишки дерев'яного саркофага, в якому було поховано половецького хана.
Поховання хана датується XII — початком XIII ст. і має цікавий поховальний обряд — у саркофазі збереглась велика кількість артефактів, потрібних небіжчику в потойбічному світі, серед яких витвори мистецтва візантійських та західноєвропейських майстрів, зброя та унікальний археологічний текстиль.[4][5]
При розкопках знайдено кістки жертовних коней та овець та унікальні речі: золочений шолом, залізна кольчуга, шабля, щит, налуччя, сагайдак із стрілами, 2 ножі та кинджал, 3 шовкові пояси з срібними пряжками, чаша, яку носили на поясі, золотий та електровий ланцюги, 2 золоті персні з коштовним камінням, срібна з позолотою курильницю, амфори, полив'яний посуд, золота гривна-жезл тощо. В саркофазі знайдені залишки 6 шовкових візантійських імператорських каптанів, прикрашених золотим шиттям.[4]
Після введення пам'ятки в науковий обіг на початку 1980-х — у 1990-ті роки, для повноцінного вивчення комплексу у археологів не було можливостей. Дослідницьку роботу з цим комплексом поновлено у 2009 році за підтримки гранту для спільних досліджень від Гетті-фундації.[5]
Примітки
- Отрощенко В., Рассамакін Ю. Половецький комплекс Чингульського кургану // Археологія, 1986, вип. 53, С. 14-36.
- Mechanisms of Exchange: Transmission in Medieval Art and Architecture of the Mediterranean, ca. 1000-1500. ed. Heather E. Grossman. Brill, 2013. P.341 (43).
- В. Отрощенко, Ю. Рассамакін. «Половецький комплекс Чингульського кургану» // Археологія, 1986, вип. 53, стр. 14-36.[недоступне посилання з травня 2019]
- Отрощенко В. Чингульський курган // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Крупа Т. Чингульський курган продовжує берегти свої таємниці та дивувати дослідників!, 2009
Джерела та література
- Отрощенко В.В. Чингульський курган // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 552. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Отрощенко В., Рассамакін Ю. Половецький комплекс Чингульського кургану[недоступне посилання з травня 2019] // Археологія, 1986, вип. 53, С. 14-36.
- Holod R., Rassamakin Y.Imported and Native Remedies for a Wounded “Prince”: Grave Goods from the Chungul Kurgan in the Black Sea Steppe of the Thirteenth Century. in Medieval Encounters 18(4-5). P. 339 - 381. January 2012.