Чичибабін Олексій Євгенович
Олексі́й Євге́нович Чичиба́бін (* 17 березня 1871, село Куземин колишньої Полтавської губернії, тепер Охтирського району Сумської області,— † 15 серпня 1945, Париж, Франція) — хімік-органік.
| Олексій Євгенович Чичибабін | |
|---|---|
 | |
| Народився |
17 березня 1871 Куземин, Полтавська губернія |
| Помер |
15 серпня 1945 (74 роки) Париж |
| Поховання | Сент-Женев'єв-де-Буа |
| Країна |
 Російська імперія.svg.png.webp){kind=small} СРСР.svg.png.webp){kind=small} Російська СФРР.svg.png.webp){kind=small} Франція |
| Діяльність | хімік |
| Alma mater | фізико-математичний факультет Московського університетуd (1892) |
| Галузь | хімія |
| Заклад | Імператорський Московський університетd і Московський державний університет імені М. В. Ломоносова |
| Науковий керівник | Марковников Володимир Васильович і Коновалов Михайло Іванович |
| Аспіранти, докторанти | Nikolay Vorozhtsovd |
| Членство | Російська академія наук, Академія наук СРСР і Туринська академія наук[1] |
| Нагороди |
 |
 Чичибабін Олексій Євгенович у Вікісховищі | |
Життєпис
В 1879—1888 роках жив з родиною у місті Лубни й навчався в Лубенській чоловічій гімназії (в одному класі з Володимиром Федоровичем Лазурським, згодом відомим вченим — філологом та літературознавцем).
Московський період
Навчався в Московському університеті.
Викладав у московських вишах. В історію хімії увійшов як автор оригінальних праць з органічного синтезу, хімії гетероциклічних сполук та алкалоїдів. Найвідомішим доробком є реакція амідування піридину (Реакція Чічібабіна). На основі праць О. Чичибабіна за кордоном запатентовано багато патентів на одержання активних речовин для ветеринарної практики.
Під час Першої світової війни брав активну участь у створенні вітчизняної фармацевтичної промисловості.
О. Чичибабін був удостоєний високих радянських відзнак та нагород.
1930 року в родині вченого сталася трагедія — внаслідок нещасного випадку загинула єдина донька. Ця подія різко вплинула на вченого, який, не зважаючи на офіційне визнання, часто був несправедливо кривджений на батьківщині. О.Чичибабін одержав закордонне відрядження до Франції і не з власної волі не повернувся в СРСР.
Паризький період
Наукова діяльність у Парижі для О.Чичибабіна спочатку була вдалою: академік вів наукові дослідження, керував дослідницькими лабораторіями провідних французьких концернів, консультував зарубіжні фармацевтичні компанії (зокрема, американські). О.Чичибабін видавав у Франції свої наукові праці. До двотомника досліджень з органічної хімії О.Чичибабіна блискучі рекомендації дав лауреат Нобелівської премії Ф.Гриньяр. Ця робота пропонувалась для використання у всіх французьких університетах.
З 1933 — вчений одержав кафедру в Коллеж де Франс — провідному вищому навчальному закладі французької столиці.
Весь час роботи за кордоном О. Чичибабін не поривав зв'язків з батьківщиною. Вчений бачив наслідки сталінізму в СРСР. Репресії торкнулися і його. 1936 року Академія наук СРСР виключила О. Чичибабіна зі свого складу. «Справедливості на світі немає»,— писав вчений. Нервове напруження, в якому жив і працював дослідник і педагог, призвело до тяжкої хвороби: О. Чичибабін втрачав зір внаслідок катаракти. Після окупації нацистами Європи іноземцям на території Франції заборонялось вести дослідження. Лише 1944 року вчений одержав можливість працювати в Коллеж де Франс, але було вже пізно — осліплий академік був смертельно хворий.
До сьогодні французькі колеги зберігають пам'ять про видатного вченого з України: в Коллеж де Франс на дверях його лабораторії висить пам'ятна таблиця, а поряд з нею — експозиція праць науковця.
Родичі
Олексій Чичибабін мав відомого внучатого племінника Бориса Чичибабіна — українського поета-шістдесятника.
Література
- В. Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. Київ: КИТ, 2007. — 436 с.