Куземин
Кузе́мин — село в Україні, в Охтирському районі Сумської області. Населення становить 1954 особи. Орган місцевого самоврядування — Куземинська сільська рада. Сільський голова — Довгий Олександр Васильович.
село Куземин | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Сумська область | ||||
Район/міськрада | Охтирський район | ||||
Рада | Куземинська сільська рада | ||||
Облікова картка | Куземин | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 1610 | ||||
Поштовий індекс | 42752 | ||||
Телефонний код | +380 5446 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°08′48″ пн. ш. 34°39′00″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
188 м | ||||
Водойми | р. Ворскла, Балка Безіменна | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | с. Куземин, вул. Молодіжна, 24 | ||||
Сільський голова | Довгий Олександр Васильович | ||||
Карта | |||||
Куземин | |||||
Куземин Куземин | |||||
Мапа | |||||
|
Географія
Село розташоване на правому березі Ворскли, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Скелька, нижче за течією на відстані 2,5 км — село Більськ. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. До села примикають невеликі дубові лісові масиви. У селі бере початок Балка Безіменна.
Історія
За місцевою легендою село дістало назву від скіфа Кузьми[1]. Куземин згадується у статтях, підписаних гетьманом Брюховецьким і його старшиною в жовтні 1665 року у Москві, як сотенне містечко Зіньківського полку[2]. Надалі містечко Куземин до ліквідації козацької автономії (1782 р.) - сотенний центр Куземинської сотні Гадяцького полку
в 19 столітті - центр Куземинської волості Зінківського повіту Полтавської губернії
У листопаді 1917 року український науковець Віра Платонівна Кушніренко [3] прибула до села. Разом із сестрою Наталією організувала і очолила вищу початкову школу, а також бібліотеку, драмгурток, хор, деякий час керувала місцевою «Просвітою» [4].
Пам'ятки
Більське городище, відноситься до VII століття до Р. Х.. Знаходиться поблизу Куземина.
Куземин у літературі
В історичному романі у віршах Івана Багряного «Скелька» описано Куземин, зокрема церкву Покрови Пресвятої Богородиці (знищена комуністами в 1930-і рр.), вид із села на Ворсклу та «синій ліс» по той бік ріки.
У пригодницькій повісті Івана Андрусяка «Сорокопуди, або Як Ліза і Стефа втекли з дому» дія відбувається в Куземині, описано місцеві легенди й перекази.
Відомі люди
У Куземині народилися:
- Чичибабін Олексій Євгенович (17 березня 1871 — 15 серпня 1945, Париж, Франція) — академік, хімік-органік. Двоюрідний дід Бориса Чичибабіна.
- Іван Багряний (справжнє прізвище: Лозов'ягін, також: Лозов'яга); (19 вересня (2 жовтня) 1906, Куземин — 25 серпня 1963, Новий Ульм, ФРН) — український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч.
- Міняйло Михайло Павлович (1925 — 1991) — український різьбяр. Член спілки художників України з 1985 року.
- Дрюк Микола Федорович (1940) — український хірург.
- Гнідич Тетяна Григорівна (1907—1976) — російська перекладачка, поетеса, педагог.
- Сідельник Іван Іванович (1939) — український політик. Народний депутат України.
- Шаренко Василь Денисович (1916—1944) — гвардії капітан, командир ескадрильї 100-го гвардійського винищувального авіаційного полку (9-а гвардійська винищувальна авіаційна дивізія, 8-а повітряна армія, 4-й Український фронт). Герой Радянського Союзу.
Примітки
- «Пісня про Куземин.» Галина Будянська, Клуб поезії.
- Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2007. — 379 с.
- Кушніренко Віра Платонівна.— В. М. Самородов. Кушніренко Віра Платонівна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — С. 106. — ISBN 978-966-02-7998-8.
- Реабілітовані історією. Полтавська область. Науково-документальна серія книг. — Кн. 5 / Упорядник О. А. Білоусько. — Київ-Полтава: Оріяна, 2007. — 720 с.