Човгузів

"Слід згадати також про розповіді старожилів, перекази і легенди, якими послуговувалися священики. Хоча вони є і непевними джерелами, у яких фантазію нелегко відрізнити від реальних подій, їх не слід просто відкидати, адже доля правди у кожному такому оповіданні таки є. Одна з легенд, безперечно, дуже давня, переносить слухача у першу половину XV століття. У ній ідеться про заснування села Чолгузів, що знаходилося у минулому столітті на півдні Острозького повіту: “Князь Литовський Свидригайло любив дуже полювати і заїжджав навіть в ту місцевість, де нині Чолгузів і, де були великі ліси, насичені дичиною. Вся місцевість від Чолгузова до Новоставців була покрита дубовим лісом, в якому був парк і звіринець. Ось одного разу Лев Свидригайло, полюючи в цій місцевості, заблукав. До свого щастя, він побачив вогник, у напрямку якого і дійшов до хати. Господар люб'язно прийняв мандрівника і за свою гостинність отримав від подорожнього багато місцевостей, ймовірно і Чолгузів” [3][4]

"У літописі Чолгузівської церкви Св. Миколи Чудотворця священик Андрій Капустинський ображений нечемним вчинком імператора, який, їдучи якось зі Старокостянтинова до Кременця, побувавши у їхньому селищі, навіть не вийшов у двір. При тому змальовуються заходи, які підготували селяни, аби привернути увагу Його Величності; князь Яблоновський, власник селища, пишно прикрасив корчму і накрив на стіл вишукані страви. Однак, урочистий настрій було зіпсовано байдужістю імператора до всіх цих дій його підлеглих. Він відмовився навіть вийти з карети і коли коней було замінено на поштовій станції, велів рушати далі" [5]