Чопик Тарас Володимирович

Чо́пик Тара́с Володи́мирович (нар. 2 лютого 1972) — радянський і український футболіст, воротар. По завершенні кар'єри — тренер. Нині — в.о ФК «Львів».

Тарас Чопик
Особисті дані
Повне ім'я Тарас Володимирович Чопик
Народження 2 лютого 1972(1972-02-02) (50 років)
  Львів, Українська РСР, СРСР
Зріст 183 см
Вага 76 кг
Громадянство  СРСР →  Україна
Позиція воротар
Юнацькі клуби
«Карпати» (Львів)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1989 «Карпати» (Львів)0(0)
1992—1996 «Газовик-Скала»149(?/2)
1996—1999 «Волинь»81(?/2)
2000—2003 «Поліграфтехніка»94(?)
2002 «Анжі»0(0)
2003—2004 «Нива» (Вінниця)17(?)
2004 «Олександрія»11(?)
2005—2007 «Дніпро» (Черкаси)53(?)
2007—2010 «Сімург»?(?)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2003 «Нива» (Вінниця) (в. о.)
2010 «Геліос» (Харків) Шаблон:Тренер
2010—2013 «Сімург» (ворот.)
2013–2017 «Нафтан» Шаблон:Асистент
2018 «Верес U-21»
2019–2021 «Нафтан»
2021– «Львів» Шаблон:Асистент
2021 «Львів» (в. о.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра

Чопик почав футбольну кар'єру в юнацькій команді львівських «Карпат»[1], а в професійній спорт був заявлений у 1989 році, але так і не зіграв жодного матчу в основному складі. У 1992 році перейшов до «Газовика», провівши усього 149 матчів та забивши два м'ячі[2]. Після цього в 1996 році відправився до «Волині», де також відзначився забитими голами. Після цього, з 1999 по 2002 роки грав за кольори «Поліграфтехніка», а у 2002, на правах оренди, відіграв три матчі в дублі російського «Анжі» з Махачкали, пропустивши 7 м'ячів[3]. З 2003 року перейшов до вінницької «Ниву», але наступного сезону повернувся до «Олександрії». А вже з 2005 року грав у черкаському «Дніпро». 16 листопада 2006 в матчі першої ліги «Дніпро» (Черкаси) — «Волинь» (Луцьк) Чопик накинувся на 18-річного захисника своєї команди Артема Іванченка, якого вважав винуватцем пропущеного м'яча, вдаривши його в обличчя. Суддя видалив Чопика, але захисника довелося замінити[4]. У роздягальні Чопик вибачився перед Іванченко й конфлікт було узгоджено. За таку поведінку Чопика дискваліфікували на 5 матчів[5].

У 2007 році перейшов до азербайджанського «Сімург» із міста Закатала. У 2009 році Чопик отримав серйозну травму, надовго вибувши з ладу. Він думав про завершення кар'єри, проте травма одного з воротарів «Сімурга» Ахмедова Фуада і вигнання з команди Мехтієва Рауфа стала мотивацією, щоб в березні 2010 року повернутися в футбол[6]. У кінці сезону Чопик розірвав контракт з азербайджанським клубом, і того ж року закінчив професіональну кар'єру[7]. Надалі грав за аматорські клуби «Кар'єр» (Торчиновичі) та «Сокіл» (Золочів), вигравши у складі першої Кубок Львівської області 2011 року[8]

Тренерська кар'єра

Будучи ще футболістом вінницької «Ниви» у вересні 2003 року, він також виконував обов'язки головного тренера. Після завершення футбольної кар'єри у вересні 2010 року увійшов до тренерського штабу Романа Покори у «Геліосі» (Харків)[9]. Надалі працював тренером воротарів у азербайджанському «Сімурзі» та білоруському «Нафтані»[10].

У 2018 році тренував молодіжну команду «Вереса», а у січні очолив «Нафтан» з другого білоруського дивізіону[11], де пропрацював два з половиною сезони. У травні 2021 року Чопик був звільнений після того як команда за шість турів чемпіонату Білорусі набрала лише п'ять очок і посідала дев'яте місце в чемпіонаті серед команд першої ліги[12].

У липні 2021 року Чопик став асистентом головного теренера ФК «Львів»[13], а вже 25 серпня, після того як у відставку був відправлений головний тренер клубу Анатолій Безсмертний, Чопик став в.о. головного тренера, поки львів'яни визначались з новим головним тренером[14]. Обов'язки в.о. головного тренера ФК «Львів» виконував до 6 вересня 2021 року.

Примітки
  1. Вербицький, Іван (26 січня 2016). Вони відкривали Америку. П’яний кагебіст, сватання й повні кишені доларів. www.ua-football.com. Процитовано 23 грудня 2018.
  2. Міняю професію. 15 українських воротарів, які забивали голи. spy-football.com. Процитовано 24 грудня 2018.
  3. "Анжи" украинцы не нужны. Террикон. Процитовано 24 грудня 2018.(рос.)
  4. (Архів) За помилки б’ють по морді?. Вісник Луцьк. Процитовано 23 грудня 2018.
  5. 21-го листопада відбулося чергове засідання Бюро ПФЛ України. www.ua-football.com. 21 листопада 2006. Процитовано 24 грудня 2018.
  6. Голкипер «Симурга» возвращается в большой футбол. www.ua-football.com. 2 березня 2010. Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 24 грудня 2018.(рос.)
  7. Симург и Чопик больше не пара. www.azerifootball.com. Процитовано 24 грудня 2018.(рос.)
  8. Кубок Львовской области - победители, результаты, команды, баланс встреч. footballfacts.ru. Процитовано 29 серпня 2021.
  9. Роман Покора – новый главный тренер Гелиоса. www.ua-football.com (рос.). 28 вересня 2010. Процитовано 29 серпня 2021.
  10. Украинский специалист Тарас Чопик будет работать тренером вратарей в «Нафтане». Архів оригіналу за 21 січня 2015. Процитовано 21 січня 2015.
  11. Украинец Чопик возглавил «Нафтан». Гольмак и Сучков вошли в тренерский штаб. BY.Tribuna.com. Процитовано 29 серпня 2021.
  12. Чопик уволен с поста главного тренера «Нафтана». Стрипейкис будет готовить команду к матчу с «Арсеналом». BY.Tribuna.com. Процитовано 29 серпня 2021.
  13. Экс-голкипер «Волыни» Чопик стал тренером вратарей во «Львове». UA.Tribuna.com. Процитовано 29 серпня 2021.
  14. До матчу з Рухом Львів готуватиме помічник Безсмертного. www.ua-football.com (укр.). 26 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.