Чорна Кам'янка

Чо́рна Ка́м'янка — село в Україні, в Уманському районі Черкаської області. У селі мешкає 1015 людей.

село Чорна Кам'янка
Країна  Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Уманський район
Рада Чорнокам'янська сільська рада
Облікова картка картка 
Основні дані
Перша згадка 17 століття
Населення 1015
Поштовий індекс 20122
Телефонний код +380 4748
Географічні дані
Географічні координати 49°01′48″ пн. ш. 30°30′22″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 175 м
Водойми річка Гірський Тікич, балка Яр Березів
Відстань до
обласного центру		 120,5 (фізична) км[1]
Відстань до
районного центру		 20 (автошляхами) км
Найближча залізнична станція Поташ
Відстань до
залізничної станції		 25 км
Місцева влада
Адреса ради с. Чорна Кам’янка,вул. Шевченка, 83
Карта
Чорна Кам'янка
Чорна Кам'янка
Мапа

Село розташоване по обидва боки річки Гірський Тікич, за 20 км на північний схід від смт Маньківка та за 25 км від залізничної станції Поташ. У селі балка Яр Березів впадає у річку Гірський Тікич

Історія

Перші відомості про існування села належать до 17 століття. Тоді Чорна Кам'янка була сотенним містечком Білоцерківського полку.

У роки Другої світової війни 436 мешканців села воювали на фронтах, з них 199 загинули в боях, 208 нагороджені орденами і медалями.

У 1951 році тут встановлено пам'ятник на братській могилі воїнів-визволителів, а в 1969 році обеліск Слави односельцям, що загинули в роки війни.

У післявоєнні роки тут працював колгосп «Перемога», що спеціалізувався на вирощуванні зернових і технічних культур, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Господарство мало в користуванні 4529,2 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 4233,8 га орної землі. В колгоспі працювали ремонтна майстерня, пилорама, млин. З 1955 року діяла Юрпільська ГЕС, потужністю 600 кіловат.

Також станом на 1972 рік працювали середня школа, бібліотека з фондом 12,1 тисяч книг, медичний пункт, пологовий будинок, дитячий садок, відділення зв'язку та ощадна каса, 5 магазинів.

Чорнокам'янське селянське заворушення 1910

Приводом до виступу було примусове виділення землі для відрубів. Дізнавшись про відведення відрубникам-куркулям кращих земель, селяни 15 (28) вересня прогнали землеміра й припинили межові роботи в полі. 16 (29) вересня в село прибув загін поліції. Того самого дня бл. 400 селян, зібравшись біля сільської управи, звільнили чотирьох заарештованих односельчан, розгромили приміщення сільської управи, захопили й знищили плани і документи землевпорядної комісії. На допомогу поліції в село прибуло дві роти 74-го Ставропольського полку. Багато селян було заарештовано. В 1911 р. 38 учасників заворушення засуджено до різних строків тюремного ув'язнення.

Голодомор 1932-33 та Друга світова Війна

Під час Голодомору 1932-33 років у селі загинуло 800 чоловік — більше ніж під час Другої світової війни, коли загинуло 200 чоловік.

Галерея
  • Центр села
  • Сільрада
  • Школа
  • Будинок культури
  • Церква
  • Річка Гірський Тікич
  • Пам'ятник воїнам-односельцям
  • Братська могила радянських воїнів
  • Пам’ятний знак жертвам Голодомору

Відомі люди

У селі народився Шевченко Михайло Степанович (* 22 травня 1911) — Герой Радянського Союзу[2].

Пилипенко Іван Ісакович — ректор Державної Академії статистики

Пам'ятки

Див. також

Посилання
  1. maps.vlasenko.net(рос.)
  2. www.warheroes.ru(рос.)

Література

сайт школи http://chkam.ucoz.ua/

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.