Чорнильний мішок

Чорнильний мішок складається зі складчастої залозистої частини і резервуара, з'єднаного протоком з прямою кишкою [2][3]. У клітинах залозистої частини утворюється пігмент з групи меланінів чорного, темно-коричневого або синього кольорів, який надходить у резервуар із загибеллю цих клітин ( голокринова секреція) [1][2].

У разі небезпеки молюск скорочує м'язи стінки резервуара, видавлюючи вміст через проток у пряму кишку і далі — через анальний отвір і воронку [1]. Пігмент, розчиняючись у воді у формі хмари, дезорієнтує хижака-нападника [3]. Молюск у цей час блідне і різко змінює траєкторію свого руху. Чорнильна рідина подразнює очі хижака і призводить до тимчасової анестезії органів нюху, що дає молюскові змогу сховатися [1] .

Вміст чорнильних мішків каракатиць та кальмарів використовували як основу китайської туші [3]. У Європі способом оброблення секрету залози гідроксидом калію виробляли фарбу — натуральну сепію [3][4].