Гідроксид калію
Гідрокси́д ка́лію, ка́лій гідрокси́д — неорганічна сполука ряду гідроксидів складу KOH. Білі, дуже гігроскопічні кристали, але гігроскопічність менша, ніж в гідроксиду натрію. Водні розчини КОН мають сильнолужну реакцію.
Гідроксид калію | |
---|---|
Назва за IUPAC | Калій гідроксид |
Інші назви | їдке калі, каустичний поташ |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 1310-58-3 |
PubChem | 14797 |
Номер EINECS | 215-181-3 |
DrugBank | 11153 |
KEGG | C12568 і D01168 |
ChEBI | 32035 |
RTECS | TT2100000 |
SMILES |
[K+].[OH-] |
InChI |
1/K.H2O/h;1H2/q+1;/p-1 |
Номер Гмеліна | 100448 |
Властивості[1] | |
Молекулярна формула | KOH |
Молярна маса | 56,1056 г/моль |
Зовнішній вигляд | біла тверда речовина, зріджується |
Запах | без запаху |
Густина | 2,044 г/см³ |
Тпл | 406 °C |
Ткип | 1327 °C |
Розчинність (вода) | 97 г/100 мл (0 °C) 121 г/100 мл (25 °C) 178 г/100 мл (100 °C) |
Розчинність | розчинний у спиртах, гліцерині нерозчинний в етерах, рідкому амоніаку |
Кислотність (pKa) | 13,5 (0,1 M) |
Показник заломлення (nD) | 1,409 |
Структура | |
Кристалічна структура | ромбоедрична |
Термохімія | |
Ст. ентальпія утворення ΔfH |
-425 кДж/моль[2] |
Ст. ентропія S |
79 Дж/(моль·K)[2] |
Небезпеки | |
ЛД50 | 273 мг/кг (щури, орально) |
MSDS | ICSC 0357 |
Індекс ЄС | 019-002-00-8 |
Класифікація ЄС | Corrosive (C) Harmful (Xn) |
R-фрази | R22, R35 |
S-фрази | (S1/2), S26, S36/37/39, S45 |
NFPA 704 |
0
3
1
|
Температура спалаху | Не займистий |
Пов'язані речовини | |
Інші аніони | гідросульфід калію амід калію |
Інші катіони | гідроксид літію гідроксид натрію гідроксид рубідію гідроксид цезію |
Пов'язані речовини | оксид калію |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Гідроксид отримують електролізом розчинів KCl. Речовина застосовуються у виробництві скла, рідкого мила, для одержання різних сполук калію.
Фізичні властивості
Гідроксид калію є білими, майже прозорими ромбічними кристалами, які легко поглинають вологу з повітря та утворюють ряд гідратів: KOH·4H2O, KOH·2H2O, KOH·H2O, KOH·0,5H2O.
KOH легко розчиняється у воді, спиртах (55 г у 100 г метанолу; приблизно 14 г у 100 г ізопропанолу), етерах.
Температура, °C | 0 | 10 | 20 | 25 | 30 | 40 | 50 | 60 | 70 | 80 | 90 | 100 |
Розчинність, %[3] | 48,7 | 50,8 | 53,2 | 54,7 | 56,1 | 57,9 | 58,6 | 59,5 | 60,6 | 61,8 | 63,1 | 64,6 |
Гідроксид калію є термічно стійким (не розкладається навіть при високих температурах). У газоподібному стані існує переважно у формі димерів.[4]
Отримання
Історично КОН отримували із розчинів поташу (карбонату калію), який добували із деревної золи, та гашеного вапна (гідроксиду кальцію). В результаті реакції метатези в осад випадає малорозчинний карбонат кальцію, залишаючи гідроксид калію в розчині:
Сучасним методом отримання гідроксиду є електроліз водного розчину хлориду калію (інколи також карбонату калію), який широко розповсюджений у мінералах сильвіні, карналіті. Аналогічно до способів отримання гідроксиду натрію, застосовуються ртутний, діафрагменний та мебранний методи електролізу, однак суттєво більше значення має ртутний метод — він дає змогу отримувати практично чисті розчини KOH концентрацією до 50 %.
Повна дегідратація для отримання абсолютно безводного гідроксиду калію не проводиться через велику ресурсоємність цього процесу. Максимально безводним вважається гідроксид калію із вмістом води 5—10 % — наявна вода зв'язана у моногідрат KOH·H2O, який розкладається лише при 550 °C.
Ртутний метод
У ртутному методі застосовується особливо чистий розчин хлориду калію, бо навіть незначні домішки металів (хрому, вольфраму, молібдену, ванадію), аж до мільйонних часток, можуть спричинити появу побічних процесів на катоді.
У водному розчині хлорид калію дисоціює на іони K+, які мігрують до ртутного катоду (рідка ртуть у залізній трубці), де утворюють рідкі амальгами перемінного складу:
Амальгами виділяються з реакційної системи та переводяться в іншу, де відбувається розкладання їх водою з утворенням гідроксиду калію:
За цим методом утворюється розчин KOH концентрацією понад 50 % та практично чистий від забруднюючих домішок (хлору, хлориду калію). Подальше концентрування розчину відбувається шляхом упарювання у вакуумі за високої температури. Утворена в результаті розкладання ртуть повертається в електрод.
На аноді (графітовому чи іншому) відбувається окиснення хлорід-іонів з утворенням вільного хлору:
Діафрагменний метод
У діафрагменному методі простір між катодом та анодом розмежований перегородкою, яка не пропускає розчини і гази, однак не перешкоджає проходженню електричного струму та міграції іонів. Зазвичай, для таких перегородок використовується азбестова тканина, пористі цементи, порцеляна тощо.
В анодний простір подається розчин KCl: на аноді (графітовому або магнетитовому) відновлюються хлорид-іони, а катіони K+ (та, частково, аніони Cl−) мігрують крізь діафрагму до катодного простору. Там катіони де сполучаються із гідроксид-іонами, утвореними відновленням води на залізному або мідному катоді:
З катодного простору в результаті виділяється суміш гідроксиду та хлориду натрію із вмістом KOH 8—10 %. Шляхом випаровування вдається збільшити концентрацію гідроксиду до 50 %, але вміст хлориду все одно залишається суттєвим — близько 1,0—1,5 %. Подальше очищення є економічно недоцільним.
Мембранний метод
Мембранний метод вважається найбільш досконалим з існуючих, але, в той же час, і найбільш енергоємним. За цим методом в реакторі встановлюється катіонообмінна мембрана, яка є проникною для іонів K+, що рухаються у катодний простір, і пригнічує міграцію гідроксид-іонів, які рухаються у зворотньому напрямку — таким чином у катодному просторі збільшується концентрація складових KOH. За цим методом утворюється розчин гідроксиду концентрацією 32 %, а подальшим випарювання це значення вдається підвищити до 45—50 %.
Хлорид калію при цьому теоретично не утворюється, але проникнення хлорид-іонів крізь мембрану усе ж має місце — у кінцевому розчині концентрація KCl становить близько 10—50 мільйонних часток.
Хімічні властивості
Реакції з неорганічними речовинами
Гідроксид калію активно поглинає з повітря вологу, утворюючи гідрати різного складу, які розкладаються при нагріванні:
Взаємодіє з кислотами та кислотними оксидами, утворюючи відповідні солі калію:
Також взаємодіє із амфотерними оксидами і гідроксидами:
При пропусканні крізь розчин гідроксиду галогенів, утворюється суміш солей: галогенід та, в залежності від температури розчину, гіпогалогеніт або галогенат:
Окрім галогенів, KOH реагує також із фосфором, сіркою:
KOH окиснюється озоном до озоніду калію:
При відновленні пероксидом водню із наступною дегідратацією утворюється пероксид калію:
Гідроксид поглинає CO2 та SO2, а в етанолі утворює малорозчинні сполуки:
При нагріванні реагує також із деякимим металами:
Взаємодіє з солями, які відповідають слабким основам:
Реакції з органічними речовинами
Гідроксид калію може вступати у реакції з органічними речовинами, що мають кислотні властивості — карбоновими кислотами та алкінами (через високу електронегативність атома карбону в sp-гібридізації алкіни можуть розпадатися на та ): Також взаємодіє з галогенорганічними сполуками, відриваючи від них галогеноводень:
Також може відривати тільки галоген. Цим способом отримують одноатмоні спирти, наприклад, пропан-1-ол:
Застосування
- Як електроліт в лужних акумуляторах (наприклад, нікель-кадмієвих, нікель-водневих, марганцево-цинкових елементах). Гідроксид калію вважається кращим за гідроксид натрію, бо його розчин має більшу провідність[5]. Нікель-метал-гідридні акумулятори в автомобілях Toyota Prius використовують суміш обох речовин[6].
- Для отримання рідкого мила — при взаємодії гідроксиду калію з пальмітиновою і стеариновою кислотами утворюються рідкі аддукти.
- Для мерсеризації деревної целюлози в процесі отримання віскозних волокон і ниток.
- Для обробки бавовняних тканин з метою підвищення гігроскопічності.
- Як абсорбент «кислих» газів (сірководню, діоксиду сірки, вуглекислого газу тощо).
- Як осушувальний агент для газів, що не взаємодіють з KOH, наприклад, аміаку, закису азоту N2O, фосфіну PH3.
- Як осушувальний агент для рідин в синтетичній органічній хімії.
- Для визначення концентрації кислот шляхом титрування.
- Як агент проти вспінювання при виробництві паперу.
- Входить до складу побутових засобів для очищення посуду з нержавіючої сталі.
- Для анізотропного травлення кристалічного кремнію.[7]
- Як каталізатор при виробництві біодизелю.[8]
- У лабораторіях використовують для отримання одноатомних спиртів.
Див. також
- Пероксид калію
- Озонід калію
Примітки
- Калия гидроксид // Химическая энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энцикл., 1990. — Т. 2 : Даффа реакция — Меди сульфат. — Стб. 287. — Библиогр. в конце ст. — ISBN 5-85270-035-5.(рос.)
- Zumdahl, Steven S. (2009). Chemical Principles 6th Ed. Houghton Mifflin Company. с. A22. ISBN 0-618-94690-X.
- Значення розчинності у відсотках розраховується як відношення маси розчиненої речовини до маси усього розчину
- Molecular Physics(англ.)
- D. Berndt, D. Spahrbier, «Batteries» in Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry 2005, Wiley-VCH, Weinheim. DOI:10.1002/14356007.a03_343
- Toyota Prius Hybrid 2010 Model Emergency Response Guide. Toyota Motor Corporation. 2009. Архів оригіналу за 29 жовтня 2011.
- Chemindistry.ru — Гидроксид калия (рос.)
- Catalysts for Biodiesel(англ.)
Джерела
- Schmittinger P. Potassium compounds // Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. — 6th. — Weinheim : Wiley-VCH, 2005. — P. 59-60. — DOI: (англ.)
- CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Інстит-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
- Глінка М. Л. Загальна хімія. — К. : Вища школа, 1982. — 608 с.
- Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
- Деркач Ф. А. Хімія. — Львів : Львівський університет, 1968. — 312 с.
- Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : «Химия», 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)
- О. Я. Нейланд. Органическая химия. — М.: Высшая школа, 1990. — 751 с. — 35 000 экз. — ISBN 5-06-001471-1.