Чумаченко Гаврило Олексійович

Гаврило Олексійович Чумаченко (1903(1903), станція Кавказька Кубанської області, тепер місто Кропоткін Краснодарського краю, Російська Федерація — 1970, місто Москва) — радянський діяч, завідувач транспортних відділів ЦК КП(б)У і ЦК ВКП(б), директор і ректор декількох транспортних інститутів. Кандидат у члени ЦК КПРС у жовтні 1952 — лютому 1956 р. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання. Кандидат технічних наук, доцент.

Чумаченко Гаврило Олексійович
Народився 1903(1903)
станція Кавказька Кубанської області, тепер місто Кропоткін Краснодарського краю, Російська Федерація
Помер 1970(1970)
Москва
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Партія КПРС
Нагороди

Життєпис

Народився у родині робітника-залізничника. Закінчив початкову школу, наймитував. З 1918 року працював ремонтним робітником у паровозному депо станції Кавказької. У 1921 році вступив до комсомолу. За успішну роботу у 1925 році був направлений вчитися на робітничий факультет Ленінградського інституту інженерів залізничного транспорту, після закінчення якого поступив до інституту. Член ВКП(б) з 1928 року.

У 1931 році закінчив Ленінградський інститут інженерів залізничного транспорту. У 1931—1934 роках навчався у аспірантурі при Ленінградському інституті інженерів залізничного транспорту.

З липня 1934 року — асистент, завідувач спеціалізованого кабінету (кафедри) «Залізниці», а з 1937 року — ще й помічник декана будівельного факультету Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту.

У січні — червні 1938 року — виконувач обов'язків директора Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту. З червня 1938 року працював виконувачем обов'язків декана колійно-будівельного факультету, завідувачем кафедри Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту.

У 1940—1941 роках — 1-й секретар Жовтневого районного комітету КП(б)У міста Дніпропетровська.

З 23 квітня 1941 року — секретар Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У із транспорту.

Під час німецько-радянської війни був евакуйований до Свердловської області РРФСР, де працював завідувачем транспортного відділу Свердловського обласного комітету ВКП(б). У 1943 році повернувся до Дніпропетровська.

У грудні 1943 — квітні 1944 року — доцент Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту. Одночасно, у 1943—1944 роках — завідувач транспортного відділу — заступник секретаря Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У із транспорту.

У 1944—1948 роках — завідувач транспортного відділу ЦК КП(б)У — заступник секретаря ЦК КП(б)У із транспорту.

У липні 1948—1951 роках — завідувач транспортного відділу ЦК ВКП(б).

У 1951 — березні 1953 року — начальник Політичного управління Міністерства шляхів СРСР — заступник міністра шляхів СРСР.

У 1953—1958 роках — директор Московського транспортно-економічного інституту.

У 1958—1963 роках — начальник (ректор) Всесоюзного заочного інституту інженерів залізничного транспорту.

Нагороди

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.