Чуприна Валерій Олександрович
Вале́рій Олекса́ндрович Чупри́на (29 грудня 1981 — 17 квітня 2016) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Чуприна Валерій Олександрович | ||
|---|---|---|
.png.webp){kind=small} Сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
29 грудня 1981 Костогризове | |
| Смерть |
17 квітня 2016 (34 роки) Станично-Луганський район, Луганська область, Україна | |
| Псевдо | «Нєвмєняємий» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg.png.webp){kind=small}
Життєпис
Народився 1981 року в селі Костогризове (Цюрупинський район, Херсонська область).
У часі війни мобілізований 31 липня 2014 року, згодом підписав контракт на військову службу. Сержант 1-го батальйону, 28-ма окрема механізована бригада.
17 квітня 2016 року повертався на автомобілі «УАЗ-452» з передової, куди відвіз співслужбовців. На вулиці Чапаєва (околиця Станиці Луганської) автомобіль наїхав на фугас. Вибухом Валерія відкинуло майже на 20 метрів, загинув на місці.
20 квітня 2016-го похований в селі Костогризове.
Без Валерія лишилися мама, вагітна на той час дружина, двоє маленьких дітей.
Нагороди та вшанування
- указом Президента України № 258/2016 від 17 червня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- на будівлі Костогризівської школи встановлено меморіальну дошку Валерію Чуприні.
Примітки
- Указ Президента України від 17 червня року № 258/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.