Чуприна Тарас Єлизарович

Тарас Чуприна (1876, с. Козирщина, Новомосковського повіту Катеринославської губернії, Російська імперія — рік і місце смерті невідомі) — член Катеринославської «Просвіти», з 26 вересня 1912 голова Перещепинського товариства «Просвіта».

Тарас Чуприна
Народився 1876(1876)
с. Козирщина, Новомосковський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Громадянство УНР
Національність українець
Відомий завдяки член Катеринославської «Просвіти», голова Перещепинського товариства «Просвіта»

Життєпис

Церква у с. Перещепине Новомосковського повіту. Фото початку ХХ ст.
Хата Перещепинської «Просвіти».

Мав нижчу освіту. Перещепине — велике село на березі річки Оріль в Новомосковському повіті. Село ще називалося Велика Перещепина на відмін від Малої Перещепини на Полтавщині У с. Перещепине був маєток відомого російського політичного діяча М. В. Родзинка.

Діяльність Перещепинської «Просвіти»

Товариство «Просвіта» у с. Перещепине розпочало своє життя 28 березня 1912, коли відбулися перші загальні збори. На них Чуприну обрано головою ради товариства. Товаришем (заступником) голови став Петро Жуковець, скарбником Василь Кузнецов, писарем — Дем'ян Перебийніс. Усіх членів Товариства нараховувалося 53.

Рада Товариства замовила книжки для бібліотеки, передплатила низку видань «Літературно-науковий вістник», «Світло», «Українську хату», «Украинскую жизнь», «Рідний край», «Ріллю», «Світову зірницю», «Раду» й «Сніп». На відкритті Перещепинської «Просвіти» на Великодньому тижні 1912 були присутні голова Січеславської «Просвіти» Герасим Денисенко і його заступник Дмитро Дорошенко, який докладно описав це у своїх споминах. Чуприна брав участь разом з іншими селянами у виставі «Невольник» — драмі Кропивницького за поемою Шевченка, поставленій 17 лютого 1911 на сцені перещепинського «Народного дому» до 50-річчя смерті Т. Шевченка.

Рішенням ради Товариства від 8 листопада 1913 Чуприна і Жуковець були делеговані на свято Івана Котляревського в Полтаві.

Театральна секція Перещепинської «Просвіти» підготувала у 1912 дві вистави — «Мати-наймичка» і «Степовий гість». Чуприна відгукнувся некрологом на смерть скарбника філії В. Кузнецова (1913).

У 1914 Перещепинська філія «Просвіти» мала 76 дійсних і 8 почесних членів, влаштувала дві драматичні вистави та один концерт. Після заборони в лютому 1916 Перещепинська «Просвіта» відродилася 28 травня 1917.

Арешт Чуприни і заслання у концтабір

Чуприна заарештований у Перещепиному 7 лютого 1930. Рішенням засідання «трійки» при колегії ДПУ УРСР від 10 березня 1930 звинувачений у тому, що був організатором «Просвіти» та її головою з 1907 по 1920 (один з рідкісних випадків, коли людину прямим текстом звинувачували в організації «Просвіти»).

Чуприну судили на другий день після початку в Харкові процесу «Спілки визволення України».

Його також звинувачено в тому, що під час гетьманщини був організатором «Вільного козацтва», вів активну антирадянську агітацію, спрямовану на зрив заходів, які проводилися радянською владою на селі.

Таким чином, Чуприну звинувачено в учиненні злочинів, передбачених статтями 54-10 та 54-13 КК УРСР.

Чуприну засудили до заслання у концтабір терміном на вісім років.

Посмертна реабілітація

Висновком прокуратури Дніпропетровської області від 4 жовтня 1989 на підставі ст. І Указу Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 рішення засідання трійки при колегії ДПУ УРСР від 10 березня 1930 стосовно Чуприни скасовано і він вважається реабілітованим.

Література

  • Чуприна Т. В. І. Кузнецов (некролог) // Дніпрові хвилі. — 1913. — № 21 —22.— С. 321—322.
  • Микола Чабан. Діячі Січеславської «Просвіти» (1905—1921) // Іма-прес. — Дніпропетровськ. — 2002.

Посилання

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.