Чураєв Віктор Михайлович
Віктор Михайлович Чураєв (19 листопада 1904, місто Білгород Курської губернії, тепер Білгородської області Російська Федерація — 26 лютого 1982, Москва) — український радянський партійний діяч. Член ЦК КП(б)У в 1949—1952 р. Кандидат у члени ЦК КПРС в 1956—1961 р. Член ЦК КПРС у 1961—1971 р. Член Центральної ревізійної комісії КПРС у 1971—1981 р. Член Бюро ЦК КПРС по РРФСР в лютому 1956 — 1962 р. Депутат Верховної Ради СРСР 2—6-го скликань. Депутат Верховної Ради РРФСР 5-го скликання. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.
Чураєв Віктор Михайлович | |
---|---|
| |
Народився |
19 листопада 1904 місто Білгород Курської губернії, тепер Білгородської області Російська Федерація |
Помер |
26 лютого 1982 (77 років) місто Москва |
Країна | СРСР |
Національність | росіянин |
Діяльність | державний діяч, політик |
Alma mater | Харківський інженерно-економічний інститут |
Знання мов | російська |
Учасник | німецько-радянська війна |
Членство | ЦК КПРС |
Посада | депутат Верховної ради СРСР |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Біографія
Народився в родині робітника-залізничника станції Білгород. Розпочав трудову діяльність у 1922 році робітником, слюсарем на залізниці.
У 1935 році закінчив машинобудівний факультет Харківського інженерно-економічного інституту.
У 1935—1938 роках — майстер, начальник цеху, головний механік Харківського верстатоінструментального заводу «Гідропривод».
У 1939—1940 роках — 1-й секретар Сталінського районного комітету КП(б)У міста Харкова, завідувач промислово-транспортного відділу Харківського обласного комітету КП(б)У.
У 1940—1942 роках — 2-й секретар Харківського міського комітету КП(б)У. У 1941 році закінчив заочно Український індустріальний інститут у Харкові та здобув фах інженера-механіка.
У листопаді 1941—1943 р. — на політичній роботі в Червоній армії, уповноважений оперативної групи Військової Ради Південно-Західного, потім Воронезького фронтів. Учасник німецько-радянської війни.
У 1943—1944 роках — 2-й секретар Харківського міського комітету КП(б)У.
У березні 1944 — червні 1948 року — 1-й секретар Харківського обласного і міського комітетів КП(б) України. У липні — грудні 1948 р. — завідувач відділу машинобудування ЦК ВКП(б) у Москві. У грудні 1948 — 11 травня 1950 року — знову 1-й секретар Харківського обласного і міського комітетів КП(б) України.
У 1950—1951 роках — слухач Курсів перепідготовки при ЦК ВКП(б).
У 1951—1952 роках — інспектор ЦК ВКП(б). У 1952 році — завідувач підвідділу відділу партійних, профспілкових та комсомольських органів ЦК ВКП(б). У 1952—1954 роках — заступник завідувача відділу партійних, профспілкових та комсомольських органів ЦК КПРС.
У 1954—1955 роках — 1-й заступник завідувача відділу партійних органів ЦК КПРС по РРФСР. У 1955 — жовтні 1959 р. — завідувач відділу партійних органів ЦК КПРС по РРФСР. У жовтні 1959 — березні 1961 р. — завідувач відділу партійних органів ЦК КПРС по союзних республіках. Заступник голови Бюро ЦК КПРС по РРФСР у лютому — жовтні 1961 р.
У грудні 1962—1965 р. — 1-й заступник голови Комітету партійно-державного контролю Бюро ЦК КПРС по РРФСР і Ради Міністрів РРФСР. У 1965—1966 роках — 1-й заступник голови Комітету народного контролю РРФСР. У лютому 1967—1981 р. — заступник голови Комітету народного контролю СРСР. З 1981 року — на пенсії.
Звання
- військовий технік 1-го рангу
Нагороди
- п'ять орденів Леніна (28.08.1944, 23.01.1948, 18.11.1964, 18.11.1974)
- орден Вітчизняної війни 2-го ст. (26.08.1943)
- орден Жовтневої Революції
- орден Трудового Червоного Прапора (11.01.1957)
- орден Дружби народів (16.11.1979)
- медалі