Шавров Іван Єгорович

Іван Єгорович Шавров (27 березня 1916(19160327), село Шабуні Вітебської губернії, тепер Вітебського району Вітебської області, Білорусь — 29 квітня 1992, місто Москва) — радянський військовий діяч, командувач військ Ленінградського військового округу, начальник Військової академії Генерального штабу, генерал армії (3.11.1973). Член ЦК КПРС у 1971—1976 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 8-го скликання. Професор (1977).

Шавров Іван Єгорович
Народився 14 (27) березня 1916
село Шабуні Вітебської губернії, тепер Вітебського району Вітебської області, Білорусь
Помер 29 квітня 1992(1992-04-29) (76 років)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство  Росія,  СРСР,  Росія
Національність білорус
Діяльність військовий керівник, політик
Alma mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР
Військове звання генерал армії
Партія КПРС
Нагороди

Життєпис

Народився в селянській родині. У 1931 році закінчив семирічну школу, переїхав до Вітебська. З 1931 по 1933 рік навчався в школі фабрично-заводського учнівства, був учнем слюсаря. З 1933 року працював слюсарем-монтажником Вітебського заводу «Комінтерн». Одночасно навчався на вечірньому робітничому факультеті.

У Червоній армії з листопада 1935 року. У 1938 році закінчив Орловське бронетанкове училище імені Фрунзе. З червня 1938 року служив командиром взводу 31-го механізованого полку Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії. Незабаром став командиром роти.

У вересні 1939 року був направлений на навчання до Військової академії механізації і моторизації РСЧА імені Сталіна, яку закінчив у 1941 році.

Член ВКП(б) з 1940 року.

Учасник німецько-радянської війни. З червня 1941 року служив ад'ютантом старшим (начальник штабу) танкового батальйону 63-ї танкової бригади (з серпня 1941 року — 121-ї танкової бригади), з серпня 1941 року — помічником начальника штабу бригади по розвідці, з лютого 1942 року — заступником начальника штабу з оперативної роботи, з липня 1942 року — начальником штабу 121-ї танкової бригади на Брянському, Південно-Західному і Південному фронтах.

З жовтня 1942 року — начальник оперативного відділу штабу управління командувача бронетанковими і механізованими військами Донського фронту. З лютого 1943 року — начальник оперативного відділу штабу 4-ї танкової армії. З червня 1943 року по 1945 рік — начальник штабу 19-го танкового Червонопрапорного Перекопського корпусу. У складі корпусу воював на Центральному, 4-му Українському, 1-му Прибалтійському і 2-м Прибалтійському фронтах.

З 1945 по січень 1947 року служив начальником штабу 19-ї танкової бригади в Центральній групі військ.

У грудні 1948 року закінчив Вищу військову академію Генерального штабу імені Ворошилова.

У 1949—1950 роках — начальник оперативного відділу штабу 8-ї механізованої армії Прикарпатського військового округу.

У 1950—1953 роках — начальник відділу оперативної підготовки штабу бронетанкових і механізованих військ Радянської армії.

У 1953—1956 роках — командир 9-ї гвардійської танкової дивізії.

З червня 1956 року — 1-й заступник командувача 4-ї гвардійської механізованої армії, з квітня 1957 року — 1-й заступник командувача 20-ї гвардійської армії.

З грудня 1957 по березень 1960 року служив заступником головнокомандувача — начальником управління бойової підготовки Групи радянських військ у Німеччині. Двічі закінчував Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу (1957, 1968).

У березні 1960 — жовтні 1963 року — командувач 8-ї гвардійської армії Групи радянських військ у Німеччині.

З жовтня 1963 по травень 1967 року — 1-й заступник командувача військ Прибалтійського військового округу.

У травні 1967 — лютому 1973 року — командувач військ Ленінградського військового округу.

У лютому 1973 — серпні 1978 року — начальник Військової академії Генерального штабу імені Ворошилова.

У серпні 1978 — 1984 року — представник головнокомандувача Об'єднаними збройними силами держав — учасників Варшавського договору в Національній народній армії Німецької Демократичної Республіки.

У 1984 — січні 1992 року — в Групі генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

З січня 1992 року — у відставці в Москві.

Помер 29 квітня 1992 року. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі.

Військові звання

Нагороди

Примітки

    Джерела
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.