Шандор Векерле
Шандор Векерле (угор. Wekerle Sándor; 14 листопада 1848, Мор — 26 серпня 1921 Будапешт) — угорський державний діяч.
угор. Wekerle Sándor | |
| |
Прем'єр-міністр Королівства Угорщина | |
---|---|
17 листопада 1892 рок — 14 грудня 1895 | |
8 квітня 1906 — 17 січня 1910 | |
27 серпня 1917 — 29 жовтня 1918 | |
Народився |
14 листопада 1848 Mórd, Fejér Countyd, Королівська Угорщина, Австрійська імперія |
Помер |
26 серпня 1921 (72 роки) Будапешт, Королівство Угорщина[1] |
Похований | Керепеші |
Відомий як | економіст, політик |
Країна | Угорщина |
Освіта | Будапештський університет (1870) |
Політична партія | Constitution Partyd, Ліберальна партія (Угорщина)d і Національна конституційна партіяd |
Діти | Sándor Wekerle Jr.d |
Біографія
Олександр (Шандор) Векерле народився в місті Мор, в родині дунайських швабів. З 1886 року — член палати депутатів; при перетворенні кабінету Кальмана Тіса у 1889 році Векерле зайняв пост міністра фінансів, який він зберіг і в новому кабінеті Дюли Сапарі. Йому вдалося провести деякі реформи в угорських фінансах, наприклад, реформу акцизу на спиртні напої, поліпшення в управлінні державним майном.
Після відставки Сапарі (листопад 1892 року) Векерле сформував свій кабінет і, не дивлячись на опозицію клерикалів і частини лібералів в палаті депутатів і ще більш в палаті магнатів, провів церковно-політичні закони (цивільний шлюб і ін.). У грудні 1894 року вийшов у відставку. Його міністерство («велике міністерство») займає в історії Угорщини особливе місце, як уряд послідовно ліберальний або радикальний (не в сенсі угорської ліберальної партії, а в загальноєвропейському значенні слова).
З тих пір пір Векерле ще двічі був прем'єр-міністром Угорщини. В період Угорської радянської республіки Векерле був посаджений у в'язницю як заручник.
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119128691 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
Посилання
- Векерле, Александр // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)