Шаньдун (авіаносець)

Шаньдун  — авіаносець військово-морських сил КНР, спущений на воду в 2017 році. Це другий авіаносець КНР після «Ляоніна» і перший побудований повністю в країні. Передано на озброєння військовим силам КНР у грудні 2019 року.

Проєкт 001А
англ. Shandong кит. 山东舰
спущений на воду авіаносець у верфі Далянь
Служба
Тип/клас авіаносець


Держава прапора  Китай


Належність ВМС КНР


Спущено на воду 26 квітня 2017


Введено в експлуатацію 17 грудня 2019


Статус в експлуатації


Ідентифікація
Параметри
Тоннаж стандартна — 50 000 т,
повна — 70 000 т


Довжина 315 м[1]


Ширина 75 м[1]


Технічні дані
Гвинти 4 гвинти


Швидкість 31 knots (36 миль/год; 57 км/год)[1]


Озброєння
Авіація до 48 літаків J-15,
вертольоти


Авіаносець катапульти не має, літаки здіймаються з трампліну а посадка відбувається із використанням аерофінішера. Основу авіаційного крила складатимуть палубні винищувачі Shenyang J-15[2].

Будівництво

Китайський авіаносець був побудований China Shipbuilding Industry Corporation в Даляні[3]. Як повідомляє агентство Сіньхуа, перші роботи з будівництва судна почалися в листопаді 2013 року, а будівництво його корпуса в сухому доці почалося в березні 2015 року. Уряд не підтверджувув публічно існування корабля під час його будівництва. На супутникових знімках, зроблених для оборонної галузі, на верфі в Даляні видно перші етапи будівництва корпусу в березні 2015 року, а на наступний місяць — корпус з військовими характеристиками. Знімки з'явилися у відкритому доступі в Інтернеті[4][5]. У жовтні 2015 року призначення судна стало ще ясніше, коли почалося будівництво ангарної палуби. У грудні 2015 року представник міністерства оборони Китаю підтвердив, що корабель є авіаносцем і заявив, що «ведуться будівельні роботи»[6].

Корпус був побудований до травня 2016 року після завершення злітної рампи[7]. Судно було виготовлено з двох частин — дев'яти-палубна передня половина з мостом і грот-щоглою, була встановлена у вересні; в той час як кормова половина з димовою трубою і повітрозабірниками була встановлено через кілька тижнів[8][9]. До кінця року корабель був в основному завершений структурно[10].

Авіаносець був спущений на воду 25 квітня 2017 року[11]. Судно буде проходити доведення і ходові випробування протягом наступних років, після чого корабель надійде на озброєння Китаю близько 2020 року. Під час церемонії спуску назву корабля не було оголошено, хоча раніше називалося ім'я Шаньдун. Якщо попередній авіаносець Ляонін з моменту введення в експлуатацію в 2012 році використовувався в основному як навчальний корабель, то 001А передбачається використовувати в регулярній військовій службі в умовах активізації діяльності Китаю в Південнокитайському морі і ядерних амбіцій Північної Кореї[12].

13 травня 2018 року корабель вийшов в море на заводські та ходові випробування[13]. На початку вересня 2018 року розпочався черговий етап випробувань, під час яких має бути перевірене обладнання та оснащення корабля[14].

Наприкінці жовтня авіаносець вийшов на третій етап випробувань у відкрите море для перевірки роботоздатності систем управління та зв'язку, а також бойової системи корабля[15].

У червні 2019 року авіаносець завершив шостий етап морських випробувань. Вони відбувались з 25 по 31 травня у відкритому морі, після чого корабель повернувся на суднобудівну верф у Даляні. Під час шостого етапу відпрацьовувалась посадка на борт авіаносця, про що свідчать сліди від шин на взлітно-посадковій смузі корабля.[16]

Передано на озброєння ВМС КНР у порту міста Санья на півдні острова Хайнань 17 грудня 2019 року[17].

Конструкція
Авіаносець «Адмірал Флоту Радянського Союзу Кузнєцов»

Конструкція судна значною мірою повторює конструкцію радянського авіаносця «Адмірал Флоту Радянського Союзу Кузнєцов», так само як і перший китайський авіаносець Ляонін, який був побудований з недобудованого судна того ж класу. Порівняно з Ляоніном він модифікований і вдосконалений, має покращений радар і може переносити більше боєприпасів і палива, що дозволяє йому перевозити більше літаків, ніж Ляонін (приблизно 30-40 літаків і вертольотів)[18].

Ззовні помітні значні відмінності від Ляоніна, особливо у надбудові. Радар Тип 346 на фазованій решітці (ці радари також встановлені на нові есмінці) знаходиться тепер вище. Над основним містком з'явилась конструкція, подібна на зменшений місток. В цілому надбудова коротша за надбудову на Ляонін[2].

Має довжину близько 300 метрів і водотоннажність близько 50 000 тонн (при завантаженні — 70 000). Вважається, що судно оснащене звичайними котлами на рідкому паливі, які приводять в рух парові турбіни.

У нього зберігся злітний трамплін, що обмежує розмір авіаційного крила до вертольотів і винищувачів Shenyang J-15. Для посадки літаків на палубі встановлені аерофінішери[2].

У майбутніх покоління китайських авіаносців планується використовувати катапульти, які дозволять запускати важчі літаки[2].

Див. також

Примітки
  1. Chan, Minnie (12 квітня 2017). 10 things you should know about China’s first home-built aircraft carrier. South China Morning Post. Процитовано 1 травня 2017.
  2. Andrew Tate (14 травня 2018). China’s second aircraft carrier begins sea trials. IHS Jane's Defence Weekly. Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 18 травня 2018.
  3. China launches second aircraft carrier. Xinhua. 26 квітня 2017. Процитовано 26 квітня 2017.
  4. China may be building first indigenous carrier. IHS Jane's Defence Weekly. 27 вересня 2015. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 26 квітня 2017.
  5. China's First Homemade Carrier Moves Forward. Popular Science. 27 жовтня 2015. Процитовано 26 квітня 2017.
  6. China Begins Building Second Aircraft Carrier. The Wall Street Journal. 31 грудня 2015. Процитовано 26 квітня 2017.
  7. China's New Carrier Gets A Ski Ramp. Popular Science. 20 травня 2016. Процитовано 26 квітня 2017.
  8. Further progress made on China's Type 001A carrier. IHS Jane's Defence Weekly. 26 вересня 2016. Процитовано 26 квітня 2017.
  9. China Adds An Island Tower To Its Aircraft Carrier. Popular Science. 6 жовтня 2016. Процитовано 26 квітня 2017.
  10. Analysis: Chinese aircraft carrier program progressing substantially into the new year. Defense News. 31 січня 2017. Процитовано 26 квітня 2017.
  11. China, Sending a Signal, Launches a Home-Built Aircraft Carrier. The New York Times. 25 квітня 2017. Процитовано 26 квітня 2017.
  12. China Launches First Domestically Built Aircraft Carrier. www.pressreader.com. Phillipine Daily Inquirer. Процитовано 27 квітня 2017.
  13. У КИТАЇ СТАРТУВАЛИ ВИПРОБУВАННЯ ПЕРШОГО АВІАНОСЦЯ ВЛАСНОГО ВИРОБНИЦТВА, СТВОРЕНОГО ЗА ЗРАЗКОМ КОЛИШНЬОГО УКРАЇНСЬКОГО «ВАРЯГА». Оборонно-промисловий кур'єр. 14 травня 2018.
  14. Китай розпочав черговий етап випробувань нового авіаносця. Український мілітарний портал. 3 вересня 2018.
  15. Новий китайський авіаносець вийшов на третій етап випробувань. Український мілітарний портал. 2 листопада 2018.
  16. Китайський авіаносець прийняв перші винищувачі. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 4 червня 2019. Процитовано 4 червня 2019.
  17. У Китаї взяли на озброєння перший збудований в країні авіаносець. DW. 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
  18. China Launches First Home-Built Aircraft Carrier, Boosting Naval Power. The Wall Street Journal. 26 квітня 2017. Процитовано 26 квітня 2017.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.