Ляонін (авіаносець)

Проєкт 1143.6, розроблений в Невському проєктно-конструкторському бюро під керівництвом В. Ф. Анікієва був подальшим продовженням проєкту 1143.5 (єдиний представник — важкий авіаносний крейсер «Адмірал Кузнецов»). 21 серпня 1985 року зарахований до списку кораблів ВМФ СРСР. 6 грудня 1985 року закладений на Чорноморському суднобудівному заводі (Миколаїв, Україна) (заводський № 106). Спущений на воду 25 листопада 1988 року. 1992 року, після розпаду СРСР, при 67 % технічній готовності крейсера його будівництво припинили через відсутність фінансування як з боку України, так і Росії. Корабель законсервували.

Перша делегація КНР, яка цікавилася «Варягом», відвідала Чорноморський суднобудівний завод у березні 1994 року. Але міжнародний тендер на продаж корабля був оголошений лише 1 грудня 1997 року, коли Російська Федерація остаточно відмовилася від крейсера[5]. За результатами тендеру в березні 1998 року переможцем була оголошена фірма Agencia Turistica e Diversoes Chong Lot Limitada з португальської колонії Макао на півдні Китаю. За заявкою компанії покупця корабель призначався для використання як плавучий готель і центр розваг[6]. «Варяг» проданий Фондом держмайна України за $20 млн. Після передачі в грудні 1999 року Макао Китаю, корабель опинився під юрисдикцією КНР. Разом із супутніми витратами купівля «Варяга» обійшлася Китаю в 30 млн доларів[5].

Буксирування «Варяга» Чорноморськими протоками

Після продажу, поки тривали перемовини покупця з владою Туреччини щодо проходу Чорноморських проток, «Варяг» більше року залишався на Чорноморському суднобудівному заводі. Буксирування корабля розпочалося 14 червня 2000 року. Однак, у зв'язку з тим, що Туреччина не дала згоди на прохід Босфору, корабель ще 17 місяців перебував в Чорному морі — прохід протокою розпочався лише 1 листопада 2001 року[5].

В ніч на 4 листопада «Варяг» зірвався з буксирних тросів під час шторму поблизу грецького острова Скірос і 14 годин безконтрольно дрейфував в Егейському морі при десятибальному штормі. Буксирування корабля до Китаю тривало 627 днів. В буксируванні брало участь 11 кораблів і суден. 20 січня 2002 року недобудований крейсер прибув до місця призначення — верфі військово-морської бази Далянь та був залишений біля набережної судноремонтного заводу, де в подальшому у 2005–2011 роках тривали роботи з його добудови і модернізації[5].

Протягом 2001—2004 років роботи на кораблі не проводились. У квітні-травні 2005 року «Ляонін» пройшов доковий ремонт в сухому доці. В жовтні проведене кренування корабля. 2008 року корабель був переміщений в інший док, де на нього була встановлена головна енергетична установка, електоренергетика та інше важке устаткування. До 2011 року авіаносець було оновлено: перебудована надбудова («острів»), демонтовані установки головного ударного комплексу, встановлені зенітно-ракетні комплекси і зенітна артилерія, відремонтовано польотну палубу і злітну смугу, встановлено сучасне радіоелектронне озброєння[7]. 10 серпня 2011 року навчальний авіаносець «Ляонін» вперше вийшов у море на ходові випробування[8]. Перший вихід в морі був коротким, потім корабель повернувся на суднобудівний завод для проведення монтажних і випробувальних робіт.

Порівняльна таблиця кораблебудівних елементів крейсера «Варяг» і авіаносця «Ляонін»

	«Варяг»	«Ляонін»
Тоннаж, т	59 500	59 100
Швидкість ходу, вуз.	29	32
Дальність палавання, миль	8 000	8 000
Екіпаж, чол.	1980	1960
Авіакрило	26 Су-27К, 24 Ка-27	30 J-15, 24 Z-8
Озброєння	12 ПУ ПКРК П-700 «Граніт-НК», 2×2 ПУ ЗРК М-11 «Шторм», 4×6 ПУ ЗРК «Кинжал», 4×2 ЗРАК «Кортик», 6×6 30-мм ЗАК АК-630, 2×10 РБУ-12000	3×18 ПУ ЗРК HQ-10 (ЗУР FL-3000N), 3×7 30-мм ЗАК Type 1130, 2×12 РБУ (ASW)

8 червня 2011 року начальник генерального штабу НВАК генерал Чен Бінде вперше офіційно підтвердив, що корабель буде введений в склад флоту як авіаносець[9], одночасно підкресливши, що основним завданням корабля буде роль навчальної та експериментальної платформи для будівництва власних китайських авіаносців.

У квітні 2011 року Тайвань звинуватив КНР у намірах почати будувати власні авіаносці на базі креслень крейсера «Варяг», а сам корабель ввести до складу ВМС Китаю. Це підтверджує й уведення в експлуатацію в КНР полігону для пілотів палубної авіації, який є точною копією авіаносця, придбаного в України[10].

25 вересня 2012 року авіаносець офіційно прийнятий до складу ВМС НВАК під ім'ям «Ляонін» і бортовим номером 16. 25 листопада 2012 року на палубу авіаносця «Ляонін» була вперше здійснена успішна посадка реактивного літака Shenyang J-15[11]. Два літака J-15 піднялись у повітря з наземного аеродрому, здійснили посадку та зліт з палуби корабля. Подія транслювалась по телебаченню, громадськості були продемонстровані детальні цифрові фото. Однак, деякі спостерігачі вважають, що насправді випробування відбулись ще 19 листопада, а затримка з оприлюдненням їхніх результатів пояснюються високими ризиками. Досі на борту авіаносця проводились навчальні злет і посадка гелікоптерів Changhe Z-8 та відпрацьовувався захід на посадку літаків J-15[12].

На початку січня 2014 року були завершені випробування авіаносця під час навчань в Південно-Китайському морі. За даними джерела в китайському Військово-морському флоті, авіаносець проходив комплексні випробування бойових систем корабля протягом 37 днів і тести «досягли очікуваних цілей». Навчання проходили в районі острова Хайнань на півдні Китаю. Під час навчань 5 грудня стався інцидент, який ледь не призвів до зіткнення китайського корабля супроводу, який брав участь у випробуваннях, з американським бойовим кораблем, що йшов неподалік від «Ляоніна»[13].

Перші навчальні стрільби авіаносця відбулися в грудні 2016 року в Бохайвані [14] [15].