Шапіро Ізраїль Якович
Шапіро Ізраїль Якович | |
---|---|
| |
Народився |
14 листопада 1909 Київ |
Помер |
29 липня 2001 (91 рік) Львів |
Країна | Російська імперія → УРСР → Україна |
Діяльність | педагог |
Alma mater | Харківський інститут червоної професури, Донецький медичний інститут |
Посада | завідувач кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров'я Львівського медичного інституту в 1969—1986 роках |
Звання | доктор медичних наук |
Ступінь | професор |
Шапіро Ізраїль Якович (Ісаак) (* 14.11.1909, Київ — † 29.07.2001, Львів) — доктор медичних наук — 1969, професор (1971) Львівського медичного інституту, завідувач кафедр історії медицини в 1946—1949 роках, соціальної гігієни та організації охорони здоров'я — 1969—1986.
Життєпис
В 1935 році закінчив Харківський інститут червоної професури, 1941 року — медичний факультет Донецького медичного інституту.
В часі нацистсько-радянської війни був лікарем в складі радянської армії з 1941 по 1945 рік.
Після демобілізації з 1946 по 1949 рік — завідувач кафедри історії медицини Львівського медичного інституту.
З 1949 року — доцент кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров'я Львівського медичного інституту.
1951 року захищає кандидатську дисертацію, з 1952 — доцент.
1969 року захищає докторську дисертацію, протягом 1969—1986 років — завідувач тієї є кафедри, в 1986—1993 — професор кафедри.
Його зусиллями в 1970—1986 роках при кафедрі функціонував курс по підвищенню кваліфікації організаторів охорони здоров'я; 1988 року курс виділено в самостійну кафедру Управління охороню здоров'я, очолив кандидат медичних наук, доцент Базилевич Я. П.
В 1976 році при кафедрі організований курс права в охороні здоров'я, керував кандидат юридичних наук, доцент Гладун З. С.
Напрями його наукових досліджень:
- вивчення розвитку вищої медичної освіти, медичної науки та охорони здоров'я населення в західних реґіонах України,
- питання економіки та організації охорони здоров'я.
Написав близько 180 наукових та навчально-методичних праць, з них 4 монографії.
Як педагог підготував 34 кандидатів та 2 докторів наук.
Серед його робіт:
- «Житлово-побутові умови сільського населення західних областей України та шляхи їх подальшого оздоровлення» — кандидатська дисертація, Львів, 1951,
- «З історії медичної освіти в західних областях України та на Буковині», монографія, ЛДМІ, 1957,
- «Нариси історії Львівського медичного інституту», монографія, ЛДМІ, 1959,
- «Основні напрями в розвитку діяльності кафедр Львівського медичного інституту», монографія, у співавторстві, ЛДМІ, 1966,
- «Розвиток вищої медичної освіти і медичної науки в західних областях України, на Буковині і в Закарпатті в ХVІ-ХХ ст. (1595—1965 рр.)», докторська дисертація, Львів, 1968.
Література
«Львівський державний медичний інститут». Львів, Словник, 1994: