Шарль-Жозеф де Лінь

Шарль-Жозеф де Лінь (фр. Charles-Joseph de Ligne; 23 травня 1735 13 грудня 1814) — принц, австрійський фельдмаршал, дипломат, автор низки публікацій з описами різних побутових сцен із життя України кінця 18 ст.

Шарль-Жозеф де Лінь
фр. Charles-Joseph de Ligne
Народився 23 травня 1735(1735-05-23)[1][2][…]
Брюссель, Австрійські Нідерланди, Священна Римська імперія
Помер 13 грудня 1814(1814-12-13)[3][1][…] (79 років)
Відень, Австрійська імперія[4][5]
Поховання Kahlenberg Cemeteryd
Країна  Австрійські Нідерланди
Діяльність письменник, літератор, політик, драматург, філософ, військовослужбовець, офіцер
Знання мов французька[3]
Учасник Семирічна війна
Титул Prince of Ligned
Військове звання Фельдмаршал і фельдмаршал[5]
Конфесія Католицька церква
Рід House of Ligned
Батько Claude Lamoral II, 6th Prince of Ligned
Мати Princess Elisabeth of Salmd
У шлюбі з Princess Marie Franziska of Liechtensteind
Діти Prince Louis de Ligned і Charles-Joseph Antoine de Ligned
Нагороди

Біографія

Походив зі старовинного бельгійського роду. Ще юнаком таємно залишив родину й поступив на службу до французької армії. 1752 перейшов на службу до австрійського війська; брав участь у Семилітній війні 1756—1763. Під час війни за Баварську спадщину 1778—1779 командував авангардом у військах генерала Г.Лаудона.

Невдовзі потому германський імператор і австрійський государ Йосиф ІІ Габсбург відрядив його з дипломатичним дорученням до російської імператриці Катерини ІІ. Остання взяла його до складу свого почту під час подорожі по Україні та Криму 1787. Із Києва, Херсона та інших міст, через які йому довелося проїжджати, він відправив кілька листів до імператора Йосифа II, а також до маркізи де Куані. В них описав чимало подробиць з того, що йому довелося побачити. З помітною іронією розповів про пишність самої подорожі, про те, що до місць, де зупинялася імператриця, чиновники намагалися нагнати якомога більше людей. Сама ж Катерина II з утіхою дивилася на натовпи і голосно питала у своїх підлеглих, чи бачать усе це іноземні письменники, які стверджують, нібито Південна Росія — це суцільна пустеля. Щодо розмов про т. зв. потьомкінські села, які становили собою театральну декорацію, що мала розвіяти сумніви імператриці в питанні, чи дійсно нові території, приєднані до Російської імперії, до цього часу не заселені, то Лінь не погоджувався з твердженням, нібито більша частина тих сіл, які він бачив на власні очі, дійсно була декорацією. Разом з тим він засвідчив, що йому довелося побувати в «містах без вулиць, на вулицях без будинків, у будинках без дахів, дверей та вікон».

1788 Лінь був відряджений до армії генерал-фельдмаршала князя Григорія Потьомкіна, в складі якої брав участь в облозі Очакова (див. також Російсько-турецька війна 1787—1791). У нових листах до Йосифа II Лінь не раз висловлював здивування із млявості й нерішучості князя Г.Потьомкіна, відсутності в останнього стратегічної думки. Писав також про незадовільний стан російського війська, про недостатність у війську припасів та снарядів тощо. У своїх замітках, які опрацював і опублікував вже після повернення до Австрії, описав багатьох сучасних йому історичних осіб, а також тогочасне військове мистецтво. 1789 командував корпусом австрійської армії, разом з ним брав участь у взятті Белграда (нині столиця Сербії).

Родина

Шарль-Жозеф де Лінь

Примітки

Джерела та література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.