Шарль-Оґюстен де Сент-Бев

Шарль Оґюсте́н де Сент-Бе́в (фр. Charles Augustin Sainte-Beuve; 23 грудня 1804, Булонь-сюр-Мер — 13 жовтня 1869, Париж) — літературний критик, одна з ключових постатей історії французької літератури.

Шарль-Оґюстен де Сент-Бев
фр. Charles-Augustin Sainte-Beuve
Народився 23 грудня 1804(1804-12-23)[1][2][3]
Булонь-сюр-Мер
Помер 13 жовтня 1869(1869-10-13)[1][2][3] (64 роки)
Париж, Франція
Поховання цвинтар Монпарнас
Країна  Франція
Діяльність письменник, автор афоризмів, поет, політик, професор, літературний критик, історик, історик літератури
Сфера роботи медицина[4]
Alma mater Ліцей Карла Великого, Кондорсе і Bourbon colleged
Мова творів французька[1]
Magnum opus Порт-Роял, Portraits contemporainsd[5], Q60584759?[5], Vie, poesies et pensees de Joseph Delormed[6][5], Les Consolationsd[6], Volupted[6], Q55478125?[6], Q51325865?[6], Q19136880?[6] і Chateaubriand et son groupe litteraire sous l'empired[6]
Членство Французька академія
Нагороди
 Шарль-Оґюстен де Сент-Бев у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Роботи у  Вікіджерелах

Ранні роки

Народився в Булоні, де здобув першу освіту, після чого навчався у Collège Charlemagne в Парижі (1824—1827). 1828 року він працював у Лікарні святого Луї. Починаючи з 1824 року почав писати літературні статті до газети Le Globe і 1827 року після рецензії на Odes et ballads Віктора Гюґо він увійшов до літературного кола, яке прагнуло встановити ідеї романтизму та боротися з класичним формалізмом. Сент-Бев подружився з Гюґо після публікації рецензій на твори останнього, втім пізніше він мав роман із дружиною Гюґо, що призвело до відчуження між літераторами. Коли 1845 року Сент-Бева приймали до Французької академії, урочисту промову з цієї нагоди випало прочитати саме Гюґо.

Кар'єра

Сент-Бев опублікував збірки поезії та частково автобіографічний роман Volupté 1834 року. Його статті та есеї було зібрано у видання Port-Royal та Portraits littéraires.

Під час революцій 1848 року в Європі він викладав у Льєжі. Він повернувся до Парижа 1849 року і розпочав серію публікацій Causeries du lundi в газеті Le Constitutionnel. Коли Луї Наполеон став імператором, він зробив Сент-Бева професором латинської поезії в Collège de France, проте антиімперіалістично налаштовані студенти освистали його й він подав у відставку.

Сент-Бев — засновник біографічного методу в літературознавстві.

Помер 13 жовтня 1869 року в Парижі. Похований на цвинтарі Монпарнас.

Праці
  • Tableau de la poésie française au seizième siècle (1828)
  • Vie, poésies et pensées de Joseph Delorme (1829)
  • Les Consolations (1830) (поезія)
  • Volupté (1835) (роман)
  • Port-Royal (1840—1859)
  • Les Lundis (1851—1872)
  • Causeries du lundi, 15 vols. (1851—1862)
  • Nouveaux Lundis (1863—1870)

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. The Fine Art Archive — 2003.
  3. Annuaire prosopographique : la France savante
  4. Istituto dell'Enciclopedia Italiana Enciclopedia on line
  5. https://biografieonline.it/biografia-charles-augustin-de-sainte-beuve
  6. http://www.academie-francaise.fr/les-immortels/charles-augustin-sainte-beuve

Посилання
  • Сент-Бев, Шарль Огюстен // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Л — Я. — С. 510. — ISBN 966-692-744-6.
  • Твори Charles Augustin Sainte-Beuve у проєкті «Гутенберг»(фр.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.