Шарль Барб'є

Ніколя-Шарль-Марі Барб'є де ла Сер (фр. Nicolas-Charles-Marie Barbier de La Serre, 1767-1841) — французький військовий, винахідник так званої «нічної абетки».

Шарль Барб'є
фр. Charles Barbier de La Serre
Народився 18 травня 1767(1767-05-18)
Валансьєнн, Нор, Нор-Па-де-Кале, Франція
Помер 22 квітня 1841(1841-04-22) (73 роки)
Париж, Франція
Поховання
Пер-Лашез[1] : 
Країна  Франція
Діяльність винахідник, криптограф
Знання мов французька
Військове звання капітан
Рід Q22248000?

Біографія

Уродженець департаменту Нор, служив в армії в часи абсолютизму, отримавши чин капітана артилерії; під час революції 1789—1794 років емігрував і повернувся до Франції за часів Першої імперії. В армії займався проблемами шифрування повідомлень, та за запитом Наполеона в 1808 році розробив так звану «нічну абетку» — спосіб кодування повідомлень, який дозволяв їх одержувачам читати тексти повідомлень «наосліп» — в темряві й безшумно[2].

У 1820 році Барб'є звернувся до директора паризької Національної школи для сліпих дітей Гійє з пропозицією продемонструвати «нічну абетку» для учнів школи, але Гійє поставився до пропозиції Барб'є вельми прохолодно. На наступний рік Барб'є звернувся з тією ж пропозицією до наступного директору школи — Пінье, який поставився до пропозиції винахідника більш прихильно. Барб'є виступив перед учнями й запропонував їм використовувати для спілкування аркуші паперу з написами, виконаними нічною азбукою. Учні сприйняли абетку Барб'є дуже добре, оскільки використовувалася ними система запису Гаюї була набагато складнішою для використання, ніж прості візерунки з точок. Барб'є також передбачив інструменти для запису текстів сліпими — спеціальну дошку для письма і гострий інструмент для нанесення точок.

Серед учасників презентації був 12-річний Луї Брайль, який визнав абетку Барб'є дуже перспективною і вніс ряд пропозицій щодо її модифікації, зокрема, запропонував скоротити матрицю Барб'є розміром 6 × 6 рядів до 6 точок в 2 ряду, щоб легше сприймати запис. Барб'є поставився неприязно до ідеї 12-річного хлопчика і відхилив його пропозиції. А через 3 роки Луї Брайль розробив власний рельєфно-крапковий шрифт, який отримав велике поширення в світі.

Барб'є помер у 1841 році, похований на кладовищі Пер-Лашез (53 ділянка)[3].

Нічна абетка

Система кодування Барб'є являла собою квадрат Полібія, в якому кожен звук французької мови, включаючи дифтонги і трифтонги, зображується двозначним кодом, характеризує його місце в таблиці.

«Нічна абетка» Барб'є
1 2 3 4 5 6
1 a i o u é è
2 an in on un eu ou
3 b d g j v z
4 p t q ch f s
5 l m n r gn ll
6 oi oin ian ien ion ieu

Система Барб'є, незважаючи на свою зручність, володіла тим не менш рядом недоліків[4]:

  • побудована на фонетичній основі, що ускладнює облік правил орфографії;
  • в ній відсутні комбінації для розділових знаків, цифр, нот, математичних символів і т. д.;
  • великий розмір сітки незручний для дотикального сприйняття.

Див. також

Примітки
  1. Bauer P. Deux siècles d'histoire au Père Lachaise — Versailles: 2006. — P. 77. — ISBN 978-2-914611-48-0
  2. What is Braille? (web). American Foundation for the Blind. Архів оригіналу за 19 листопада 2007. Процитовано 2 квітня 2008.
  3. Paul Bauer, Deux siècles d'histoire au Père Lachaise, Mémoire et Documents, 2006 (BookSources/9782914611480 ISBN 978-2-914611-48-0), p. 77
  4. Mellor, C. Michael (2006). Louis Braille: A Touch of Genius. Boston, MA: National Braille Press. ISBN 0-939173-70-0.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.