Шахтна гробниця

Шахтна гробниця або шахтова могила — тип глибоких прямокутних поховальних споруд, подібних за формою, але набагато глибших за кам'яні ящики, стіни яких виконані бутовою кладкою, а дах — дерев'яними дошками, також зазвичай у таких гробницях підлога засипана галькою.[1]

Мікенські шахтові гробниці у Могильному колі А, Мікени, XVI століття до н. е. в Арголіді, Греція, місце відпочинку мікенських правлячих сімей

Шахтна могила Фу Хао в Аньяні, провінція Хенань, Китай, 1200 р. до н. е. династії Шан. Гробниця належить Фу Хао, дружині китайського правителя У Діна

Експозиція західномексиканської традиції шахтових могил, 300 р. до н. е. — 400 р. н. е. в Національному музеї антропології та історії, Мексика

Використання

Використання шахтових гробниць було широко розповсюдженим явищем з яскравими прикладами, знайденими в Мікенській Греції; у бронзовій епосі Китаю; і в мезоамериканській Західній Мексиці.[2]

Мікенська цивілізація

Мікенські шахтові могили з'явилися та розвинулися із зачаткових середньоелладських кам'яних ящиків, тумулусів та толосів-гробниць з належними ранній бронзі егейськими рисами материкової частини Греції XVI століття до н. е.[3]. Середньоелладські поховання в кінцевому підсумку послужили основою для королівських шахтових могил з похоронним інвентарем, вказуючи на велич корінної грекомовної королівської династії, яка за рахунок морської торгівлі мала велику економічну силу.[4]

Глибина мікенських шахтних гробниць становила від 1 до 4 метрів із зведенням над ними кургану та встановлення стел[5]. Археологічні приклади включають Могильне коло A і Могильне коло B.

Китай бронзової доби

Шахтові могили використовували еліти з династії Шан (династії Інь) під час бронзового віку 1200 р. До н. Е. На півночі Китаю.[2]

Мезоамериканеська Західна Мексика

Західномексиканська традиція шахтових могил належить до набору взаємопов'язаних культурних рис, виявлених у сучасних західних мексиканських штатах Халіско, Наярит і на півдні Коліми, датується періодом приблизно між 300 р. до н.е. та 400 роком нашої ери. Прикладом традиції шахтових могил є археологічні розкопки Ла Кампана культури Капачі та наступних культур.

Див. також

Могильне коло А, Мікени
Могильне коло B, Мікени
Могильне поле
Ікстлан-дель-Ріо (археологічні розкопки)
Західномексиканська традиція шахтових могил

Література

Цитати

Pedley, 2011, p. 86.
Kipfer, 2000.
Dickinson, 1999, pp. 103, 106–107.
Dickinson, 1977, pp. 53, 107; Dickinson, 1999, pp. 97–107; Anthony, 2007.
Komita, 1982, pp. 59–60.

Джерела

Anthony, David W. (2007). The Horse, the Wheel, and Language: How Bronze-Age Riders from the Eurasian Steppes Shaped the Modern World. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. ISBN 978-0-691-05887-0.
Dickinson, Oliver (December 1999). Invasion, Migration and the Shaft Graves. Bulletin of the Institute of Classical Studies 43 (1): 97–107. doi:10.1111/j.2041-5370.1999.tb00480.x.
Dickinson, Oliver (1977). The Origins of Mycenaean Civilization. Götenberg: Paul Aströms Förlag.
Kipfer, Barbara Ann (2000). Encyclopedic Dictionary of Archaeology. New York: Springer. ISBN 978-0-306-46158-3.
Komita, Nobuo (1982). The Grave Circles at Mycenae and the Early Indo-Europeans. Research Reports of Ikutoku Technical University (A-7): 59–70.^{[недоступне посилання з 01.05.2018]}
Pedley, John Griffiths (2011). Greek Art and Archaeology. Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall. ISBN 978-0-20-500133-0.

Посилання

The Aegeo-Balkan Prehistory Project. The Aegeo-Balkan Prehistory Team. 2007.
Rutter, Jeremy B. Prehistoric Archeology of the Aegean. Hanover, NH: Dartmouth College.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Pedley, 2011, p. 86.

[Kipfer508-2] Kipfer, 2000.

[3] Dickinson, 1999, pp. 103, 106–107.

[4] Dickinson, 1977, pp. 53, 107; Dickinson, 1999, pp. 97–107; Anthony, 2007.

[5] Komita, 1982, pp. 59–60.