Швейцарська народна партія

Швейцарська народна партія (ШНП, нім. Schweizerische Volkspartei - SVP, , французькою мовою називається Демократичний союз центру - ДСЦ фр. Union democratique du centre - UDC) — права консервативна націоналістична політична партія в Швейцарії. Офіційний день утворення партії — 22 вересня 1971, однак передісторія партії починається в 1917, коли була утворена Цюрихська селянська партія. У 1971 році відбулося об'єднання Партії селян, бюргерів і ремісників[2] і Демократичної партії кантонів Гларус і Граубюнден. Партія і її попередники входить в уряди з 1959 року.

Швейцарська народна партія нім. Schweizerische Volkspartei - SVP) фр. Union democratique du centre - UDC італ. Unione Democratica di Centro
Країна	Швейцарія
Голова партії	Тоні Бруннер
Засновник	Christoph Blocherd
Дата заснування	1971
Штаб-квартира	Brückfeldstrasse 18 CH-3001 Berne
Ідеологія	консерватизм, націоналізм, євроскептицизм
Молодіжна організація	Young SVPd
Кількість членів	85 тисяч (2010)[1]
Девіз	Швейцарська якість, або Партія середнього класу
Офіційний сайт	svp.ch (нім.)(фр.) udc-ticino.ch (італ.)]

Швейцарія Політика та влада Швейцарії
Політичний устрій Державний лад Швейцарії Правова система Швейцарії Федеральна конституція Швейцарії Адміністративний поділ Швейцарії
Законодавча влада Федеральні збори Швейцарії Рада кантонів Швейцарії Національна рада Швейцарії
Виконавча влада Президент Швейцарії (Список) Федеральна адміністрація Швейцарії Федеральна рада Швейцарії Федеральна канцелярія Швейцарії (Федеральний канцлер Швейцарії) Федеральний департамент внутрішніх справ Швейцарії Федеральний департамент економіки, освіти та досліджень Швейцарії Федеральний департамент закордонних справ Швейцарії Федеральний департамент довкілля, транспорту, енергетики та комунікацій Швейцарії Федеральний департамент оборони, захисту населення і спорту Швейцарії Федеральний департамент фінансів Швейцарії Федеральний департамент юстиції та поліції Швейцарії
Судова влада Федеральний суд Швейцарії Федеральний кримінальний суд Швейцарії Федеральний адміністративний суд Швейцарії Федеральний патентний суд
Фінансова політика Національний банк Швейцарії
Вибори та референдуми Парламентські вибори у Швейцарії 2011 Референдум у Швейцарії 2014
Політичні партії Соціал-демократична партія Швейцарії Християнсько-демократична народна партія Швейцарська народна партія
Міжнародні відносини Міжнародні відносини Швейцарії Список дипломатичних місій Швейцарії Список дипломатичних місій у Швейцарії Посольство Швейцарії в Україні

Швейцарська народна партія у своїй політиці держиться консерватизму, економічного лібералізму та євроскептицизму, дотримується націоналістичного напрямку. Одні з головних пріоритетів діяльності ШНП — обмеження імміграції та захист нейтралітету Швейцарії. Партія також виступає за зниження податків, державних витрат[3]. У 1992 вона була фактично єдиним противником приєднання Швейцарії до Європейської економічної спільноти (ЄЕС) серед партій і добилася проведення референдуму з цього питання, на якому громадяни країни відкинули ідеї приєднання до ЄЕС.

Останнім часом ШНП завойовує найбільшу кількість голосів виборців у порівнянні з іншими партіями: на виборах у 1999, 2003 роках партія перемагала. На парламентських виборах у жовтні 2007 ШНП отримала 29% голосів і завоювала 62 місця з 200 в Національній раді (парламенті) країни багато в чому завдяки активній діяльності члена партії Христофа Блохера. Така кількість голосів не вдавалося завоювати жодній партії з 1919 року[4] після введення пропорційної виборчої системи. Часто націоналістичні гасла партії находять підтримку у населення у зв'язку з дуже великою кількістю іноземців в країні (приблизно 1/4 усього населення Швейцарії — іноземці).

За ініціативою Швейцарської народної партії 29 листопада 2009 у країні відбувся референдум про заборону будівництва в країні мінаретів, що «сприяє ісламізації країни». У результаті 59% виборців підтримали заборону на будівництво мінаретів[5].

На референдумі 28 листопада 2010 за пропозицію Народної партії громадяни Швейцарії 53% підтримали ідею автоматичної депортації іноземців, визнаних винними в важких злочинах: убивство, зґвалтування, пограбування, торгівлю наркотиками.[6]