Швеннінгер (хокейний клуб)

Історія клубу налічує понад 100 років. Клуб заснований у липні 1904 року в готелі «Schwenningen». Розвивав від самого початку плавання, пізніше виникли секції з хокею, фігурного катання і керлінгу.[1]

Однак клуб здебільшого відігравав роль рекреаційного, перші хокейні матчі були зіграні у 1927 році, коли «Швеннінгер» грав проти команд з Тітізеє та Штутгарт. Вже в 1931 році клуб взяв участь в чемпіонаті Німеччини. У 1933 році, також взяли участь у попередньому раунді чемпіонату Німеччини (посіли останнє місце в групі «В»).[1]

Після Другої світової війни у 1947 році була заснована нова секція хокею на роликових ковзанах.[1]

У грудні 1964 року була побудована крита ковзанка. Тим не менш, «Швеннінгер» мав невизначене майбутнє, оскільки не було жодних молодих талантів, як загалом не було конкурентоспроможної команди для участі в чемпіонаті.[1]

У середині 1960-х колишній гравець Бундесліги Ернст Вельфль допоміг відродити клуб.[1] У 1974 «Швеннінгер» грає в Регіональній лізі - Південь. У сезоні 1976/77 хокейний клуб піднімається на друге місце в Оберлізі-південь. Зайнявши друге місце в 1979 під керівництвом тренера Петра Ушторфа, переходять до другої Бундесліги. У першому сезоні (1979/80) хокейний клуб з Філлінген-Швеннінгена досягає третього місця в турнірній таблиці.

У наступному сезоні «Швеннінгер», закінчує чемпіонат на другому місці, набравши 68 очок і виходить до Бундесліги.[1]

В дебютному сезоні 1981/82 команда посідає дев'яте місце в таблиці і таким чином не потрапляє в плей-оф.

У сезоні 1982/83 посідає 5 місце, в плей-оф поступається Кельну 1:2. Наступний сезон команда також закінчує на 5 місці, а в плей-оф програли клубу з Фрайбурга, поступившись і у серії за 7 місце Дюссельдорфу. Не проходила команда далі чвертьфіналу плей-оф всі наступні п’ять сезонів. Найбільше досягнення в новітній історії клубу, була гра в сезоні 1989/90, у чвертьфіналі здобули перемогу в серії 3:2 над БСК Пройзен і досягли півфіналу.[1] Правда півфінал в «суху» 0:3, програли Дюссельдорфу. Німецько-канадський гравець Воллі Шрайбер став одним з найкращих нападників. Колишній гравець НХЛ закинув у сезоні 1989/90 46 шайб і набрав 74 очки разом з іншим канадцем Грантом Мартіном (також був серед найкращих бомбардирів ліги).

Команда не змогла повторити успіх сезону 1989/90 в наступних сезонах. Лебеді «Швеннінгера» поступились в серії плей-оф 1991 1:3 Розенгайму, а в 1992 0:3 Дюссельдорфу.

У сезоні 1992/93 клуб займає 9 підсумкову сходинку в регулярному чемпіонаті. У серії матчів за «виживання» вони програють всі матчі 0:4, в півфіналі Берліна, а також основним конкурентами з Фрайбурга 0:3. Від пониження в класі їх рятує Фрайбург, Бундесліга анулює ліцензію останнього і таким чином «Швеннінгер» залишається в Бундеслізі. Бомбардир Воллі Шрайбер покидає клуб та приєднався до ЕС Хедос з Мюнхену, влітку 1993 року. Сезон 1993/94 років команда закінчила на десятому місці і вела боротьбу за виживання проти команди з Касселя, вигравши серію 2:0.

Бундесліга протягом сезону 1994/95 була замінена на Німецьку хокейну лігу як новий вищий дивізіон в результаті реформи німецького хокею. У рамках цієї реформи більшість команд ліги змінили назви, в тому числі «Швеннінгер».[1] Клуб також відповідав вимогам ліцензування ліги і став одним з членів-засновників.

У першому сезоні в DEL, «Швеннінгер» займає дев'яте місце в турнірній таблиці і виходить в плей-оф на Розенгайм, який обіграли в серії 4:3. У наступному чвертьфіналі, клуб програє всі чотири гри БСК Пройзен. На додаток до першої команди в лізі в 1996/97 і 1997/98, виступає аматорська команда під назвою SERC Fire Wings.

У 1996 році «Швеннінгер» знову виходить до першого раунду плей-оф, де поступається Аугсбургу 1:3. Один з найвпливовіших гравців того часу був канадець Гордон Хайнс, який в 47 матчах набрав 56 очок в сезоні. У сезоні 2001/02 клуб фінішував 16-м, це найгірший показник в підсумковій турнірній таблиці. У 2003 клуб мав серйозні фінансові труднощі. У квітні 2003 позбавлений ліцензії на право виступати в DEL. Влітку 2003 року команда була включена до складу 2 Бундесліги.

Сезон 2003/04 «Швеннінгер» в Другій Бундеслізі команда закінчила на 8 позиції, програвши в чвертьфіналі Вольфсбургу 0:3. У наступному сезоні також в чвертьфіналі поступаються команді з Бремергафена 3:4. Сезон 2006/07, клуб закінчив на четвертому місці після регулярного чемпіонату, за вихід до Німецької хокейної ліги серед конкурентів були також команди з Касселя, Вольфсбургу і Бремергафену. У плей-оф «Швеннінгер» був буквально знищений командою з Ландсгуту 1:4.

Навесні 2007 року рада міста приймає рішення про розширення місцевою спортарени. Сезон потому, в 2007/08 бюджет клубу становить 2 100 000 євро, це другий показник у лізі. Посівши в регулярному чемпіонаті четверту сходинку, в плей-оф перемагають Ріссерзеє 4:3 та програють Касселю 1:3. Сезон 2008/09 був менш успішний. Команда фінішувала на восьмому місці і таким чином пропустила плей-оф. Замість цього вела боротьбу за виживання обігравши команду з Ессена.

Сезон 2009/10 був найуспішнішим в історії «Wild Wings». Під час основного раунду команда посіла перше місце, і лише поступилася в плей-оф ЕХК Мюнхен 0:3.

Після цього сезону «Швеннінгер» долучає до своїх лав чотирьох гравців з досвідом гри в Німецький хокейній лізі, а саме: Роланда Майра, Філіппа Шлагера, Радека Крештана і Йонаса Ланьє. 29 липня 2010 до складу повернувся Андреас Ренц з Касселя, а 6 вересня Крістоф Мелішко.

Сезон 2010/11 був успішним для «Wild Wings». 44 рази вони були на першому місці протягом сезону посівши в підсумку четверте місце, не допомогло і підписання Сініши Мартиновича та Ендрю Шнайдера. У фіналі плей-оф програли команді з Равенсбургу в серії 0:3 (2:7, 3:4 ОТ, 1:2).

Сезон 2011/12 команда почала дуже погано, чотири поразки в п'яти матчах у лізі і останнє місце в турнірній таблиці. Після того як команду очолив Юрген Рамріх, команда покинула останнє місце і здобула право на участь у плей-оф. В чвертьфіналі обіграли команду з Кауфбойрена 4:2, але в півфіналі програли Розенгайму 2:4.

Сезон, що минув (2012/13), команда закінчила на 2 місці після регулярного чемпіонату, в чвертьфіналі обіграли 4:1 команду Баден-Вюртемберг, а в півфіналі взяли реванш у Равенсбурга 4:1. В фінальній серії проти ХК «Бітігхайм-Біссінген» програли 2:4 (5:3, 3:1, 2:5, 1:4, 2:3“ОТ”, 3:4) але отримали право на повернення до Німецької хокейної ліги.[2]